Політичну організацію, шо склалася на території України, сучасники вважали Українською козацькою державою. її називали також Військом Запорізьким, Хмельниччиною, Гетьманщиною.

ПРАВОВА СИСТЕМА

В роки Визвольної війни в Україні формується своєрідна правова сис-тема. Хоча гетьман своїми універсалами неодноразово і підтверджував дію Статуту 1588 р. та магдебурзького права на визволеній території, фактично вони тут майже не застосовувалися. Так, магдебурзьке право діяло тільки у великих містах (Київ, Переяслав, Чернігів, Ніжин), а норми III Статуту повернулися в правову систему після приєднання України до Московсь-кої держави. Повністю були скасовані правові норми, прийняті органами польської влади: "Устава на волоки" 1557 p., ординація козакам 1638 p., королівські і сеймові конституції тощо.

Серед джерел права, які використовувалися, на першому місці було зви-чаєве козацьке право. Воно регулювало широке коло стосунків, і перш за все, організацію державної влади та управління, систему судочинства, на-зивало злочини та покарання за них. З часом великої ваги набувають нові джерела права. Мова йде перш за все про гетьманські універсали. Це були розпорядчі акти вищої влади, які мали загальнообов'язковий характер для всього населення України, Універсали регулювали державні, адміні-стративні, цивільні, кримінальні та процесуальні стосунки.

Джерелами права були також міжнародні угоди, які укладалися гетьма-ном, головним чином з сусідніми державами. В них стверджувався стан України як суб'єкта міжнародно-правових відносин. В угодах ми знаходи-мо норми цивільного та адміністративного права.

Розглянемо деякі зміни, які відбулися в цивільному та кримінальному праві.

Перерозподіл власності в роки Визвольної війни потребував норм пра-ва, які б регулювали нові форми власності, і, перш за все, власність на зем-лю. З'являються "рангові землі", або "рангові маєтності". Це були землі, які гетьман своїми універсалами жалував козацькій старшині за службу, "в ранг", під час займання нею певної посади.

Під злочином розумілося всяке порушення норм "давнього козацько-го права". В системі злочинів на першому місці стояли військові злочини (зрада, ненадання допомоги під час бою тощо). Особливо жорстоко карали радників — їх страчували. Серед видів покарання найбільш поширеними були смертна кара та штрафи.

Підкреслимо, що в даний період простежується поступовий перехід від норм звичаєвого права до норм, створених державою. Процес цей був тісно пов'язаний з формуванням державності.

ЛІТЕРАТУРА

Апановчч О. М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі.— К., 1993.

Бабій Б. М. Місцеві органи державної влади Української РСР в 1917— 1920 рр.- К, 1967.

Бабій Б. М. Українська радянська держава в період відбудови народного гос-подарства (1921-1925).- К., 1961.

Бандера С. Перспективи Української Революції. — Мюнхен, 1978; Дрогобич, 1999.

Бардах Ю., Леснодорский В., Пистрчак М. История государства й права Польши.— М., 1980.

Білас 1. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917—1953: Суспільно-політичний і правовий аналіз.— Львів, 1994.

Блаватская Т. В. Очерк политической истории Боспора в \—\\ вв. до н. з.— М., ,1959.

Бондаревський А. В. Волосне управління та становище селян після реформи 1861 р.-К., 1961.