Договір комерційної концесії слід також відрізнять від договорів комісії та агентських договорів. Хоч ці договори в діловій практиці нерідко обслуговують потібні потреби, їх юридичний зміст відмінний. Комісіонер і агент діють в інтересах і за дорученням комітента (принципала), надаючи останньому певні послуги, за що отримують ві нього винагородую При цьому угоди, укладені комісіонером або агентом з третіми особами, мають майнові наслідки для комітента або принципала. По-іншому будуються відносини сторін за договором комерційної концесії. В цьому разі користувач діє без доручення правоволодільця і за свій власний рахунок. Він здійснює самостійну підприємнийьку діяльність за використанням засобів індивідуалізації правоволодільця, його ноу-хау і комерційного досвіду, за що виплачує правоволодільцю винагороду. Таким чином, якщо дистриб”ютор, який працює за агентським договором, отримує від виробника товарів винагороду, то дистриб’ютор за договором комерційної концесії сам платить виробнику за можливість працювати, використовуючи фірмове найменування.

Найбільш складно провести різницю між договором комерційної концесії і авторським (ліцензійним) договором, що врегульований у межах авторського (патентного) права. Так, за авторським договором передаються майновi права на використання об”єктів авторського права. За ліцензійним договором власник патенту (ліцензіар) зобов’ясується надати право на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка в певному обсязі другій особі (ліцензіату). Таким чином, за цим договором, як і за договором комерційної концесії, передаються права на використання результатів інтелектуальної діяльності.

Різниця між ними полягяє в тому, що:

а) права, які передаються за договором комерційної концесії, використовуються тільки у процесі підприємницької діяльності, тоді як авторський і ліцензійний договори такого обмеження не мають;

б) договір комерційної концесії реєструється у спеціальному порядку, тоді як авторські договори взагалі не повинні реєструватись, ліцензійні ж реєструються патентним відомством;

в) комерційна концесія передбачає передачу саме комплексу виключних прав, хоч можливо передати і якесь одне право [15, с.77 ].

Договір комерційної концесії іноді розглядають як різновид ліцензійного договору. Головна відмінність договору комерційної концесії від ліцензійного договору полягає в комплексності переданих прав, використанні таких прав у процесі здійснення підприємницької діяльності, особливостях їх охороноздатності та способу захисту. Мета договору комерційної концесії – створення нових підприємницьких структур та забезпечення довгострокового співробітництва сторін, а ліцензійний договір спрямований на використання об’єктів інтелектуальної власності, які зазначені у ньому, незалежно від мети такого використання.

Висновки до розділу. Спеціальне законодавство, що регулює франчайзинг, з’явилося в Україні лише 1 січня 2004 р., коли набули чинності Цивільний і Господарський кодекси України, які містять спеціальні норми, присвячені франчайзингу (гл. 75 ЦК України і гл. 36 ГК України). У результаті, окрім нового правового інституту, до вітчизняного законодавства було введено новий термін «комерційна концесія», що започаткувало дискусії стосовно співвідношення таких термінів, як «франчайзинг» і «комерційна концесія». Дискусія, окрім суто наукового, набула також практичного характеру, оскільки почасти франшизодавцями в Україні виступають зарубіжні фірми з країн, національне законодавство яких послуговується саме терміном «франчайзинг».

Питання щодо можливості взаємозаміни цих двох понять певним чином лишається відкритим, адже юридичній науці не вдалося сформулювати загальновживаного визначення поняття «франчайзинг».

Взагалі ж зміст поняття «комерційна концесія», впроваджений українським законодавцем, загалом відповідає змістові поняття «франчайзинг», який використовується у міжнародній практиці.

Варто відмітити, що в Україні дійсно почало формуватися законодавство, котре регулює франчайзинг (комерційну концесію), проте воно ще вимагає вдосконалення, як, до речі, і культура франчайзингових (концесійних) відносин.

Специфіку договору комерційної концесії зумовлює характер економічних відносин, закладених в його основі. Так, метою правоволодільця (франчайзера) є створення своєї розгалуженої бізнес-мережі, елементами якої стають правокористувачі (франчайзі). Отже, йдеться про створення певної системи підприємництва, заснованої на комерційній концесії. Відтак кожен елемент цієї системи має посідати своє чітко визначене місце й не вступати в конфлікт із іншими елементами цього бізнес-організму. Правоволоділець, укладаючи договір комерційної концесії, прагне бачити навколо себе абсолютно відлагоджену систему, таких собі “стандартизованих” правокористувачів.

Прагнення створити систему покладає на правоволодільця обов’язок забезпечити її уніфікованість та безконфліктність. Система розрахована на тривалий час. Разом з тим, як і в будь-якій іншій системі, комерційна концесія має головний, системоутворюючий елемент (правоволоділець), якому до певної міри підпорядковується решта елементів. Таким чином, застосування підходу до комерційної концесії як до певної системи дозволяє виділити його специфічні особливості. Ними є: концептуальність, уніфікованість (стандартизованість), жорсткість, довгостроковість договору, розбалансованість у правах і обов’язках сторін за договором комерційної концесії.

Договір комерційної концесії треба відмежовувати від інших суміжних договорів, зокрема, від договорів комісії, оренди, ліцензійного, авторського та агентських договорів. Відмінності договору комерційної концесії та зазначених договорів визначені в підрозділі 2.3. даної дипломної роботи. Враховуючи вищевикладене, можна зробити такий однозначний висновок: договір комерційної концесії – самостійний вид договору, який посідає своє місце в системі договорів як міжнародного, так і українського цивільного права.

розділ ІІІ

загальна характеристика договору

комерційної концесії:

3.1. Сторони договору комерційної концесії

Застосування франчайзингу в підприємницькій діяльності надає істотні переваги як правоволодільцю, так і користувачеві, а також споживачеві і всьому суспільству.

Необхідно відзначити один істотний аспект договору комерційної концесії