у стадії сільськогосподарсь-кого освоєння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур; за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; за земельні ділянки держав-них, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадни-ками багаторічних плодових насаджень; за землі кладо-вищ; за земельні ділянки (у межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України) інвалідів 1 і II груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військо-ву службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користу-ються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";*
громадян, яким у встановленому порядку видано посвід-чення про те, що вони постраждали внаслідок Чорно-бильської катастрофи.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, облас-ні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлю-вати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеці-альні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено це право.
Якщо підприємства, установи та організації, що кори-стуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі чи їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або бу-дівлями (їх частинами), переданими в тимчасове корис-тування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму земель-ного податку у визначеному порядку за формою, встано-вленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого по-дають дані відповідній державній податковій інспекції.
По нововідведених земельних ділянках розрахунки розмірів податку подаються юридичними особами протя-гом місяця з дня виникнення права власності або кори-стування земельною ділянкою.
Нарахування земельного податку громадянам прова-диться державними податковими інспекціями, які вида-ють платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожно-му з них пропорційно тій частині площі будівлі, що перебуває у його користуванні.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно його частці у власності на будівлю.
Власники землі та землекористувачі сплачують зе-мельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права кори-стування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік платників (товаровиробників сільськогоспо-дарської продукції та громадян) і нарахування земельно-го податку провадяться щорічно за станом на 1 травня, інших суб'єктів-платників — за станом на 1 лютого.
Земельний податок сплачується рівними частками власниками землі і землекористувачами — виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками — щоквартально до 15 числа на-ступного за звітним кварталом місяця.
Надміру сплачені суми податку підлягають повернен-ню платникові; за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступ-ний рік.
Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.
Перегляд неправильно нарахованого податку, стяг-нення або повернення його платникові допускаються не більш як за два попередні роки.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Платежі за землю зараховуються на спеціальні бюд-жетні рахунки бюджетів сільської, селищної, міської рад, на території яких розташовані земельні ділянки.
Для централізованого виконання робіт ЗО % коштів від земельного податку, що надійшли на спеціальні бюд-жетні рахунки місцевих бюджетів, централізуються на спеціальному бюджетному рахунку Державного комітету України по земельних ресурсах, 10 % — на спеціальних бюджетних рахунках Автономної Республіки Крим і областей.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради у межах зазначених відрахувань можуть встановлю-вати нормативи централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів і міст, у підпорядкуванні яких останні перебувають.
Міські ради міст з районним поділом можуть вста-новлювати нормативи централізації коштів від земель-ного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.
Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, вико-ристовуються винятково для таких цілей::*
фінансування заходів щодо раціонального викори-стання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів:*
ведення державного земельного кадастру, земле-устрою, моніторингу земель:*
створення земельного інноваційного фонду;*
відшкодування витрат власників землі і землекори-стувачів, пов'язаних із господарюванням на землях гіршої якості;*
економічного стимулювання власників землі і земле-користувачів за поліпшення якості земель, підвищення ро-дючості ґрунтів і продуктивності земель лісового фонду;*
надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів власників землі й землекористувачів внаслідок тимчасової консервації зе-мель, що сталася не з їх вини;*
проведення земельної реформи, а також