України і цілого ряду міжнародних договорів в яких Україна приймає безпосередню участь, можна зробити слідуючі висновки:
Об'єкти цивільних прав за цільовим призначенням та право-вим режимом поділяються на такі види:
- речі, включаючи гроші, валютні цінності та цінні папери;
- інше майно, у тому числі май-нові права, дії (роботи) та послуги;
- результати творчої діяль-ності;
- службова та комерційна таємниця;
- особисті немайнові блага;
- інші матеріальні та нематеріальні блага.
Речі, залежно від особливостей їх правового режиму, поділя-ються на такі види:
- засоби виробництва і предмети споживання, вилучені з цивільного обороту;
- обмежені в обороті або не вилу-чені з цивільного обороту;
- індивідуально визначені і родові;
- замінні і незамінні;
- споживні і неспоживні;
- подільні і неподільні;
- головні і приналежності;
- плоди і доходи;
- гроші;
- валютні цінності та цінні папери;
- нерухомі та рухомі речі.
Речі є основним видом об'єктів цивільних прав. З погляду цивільного права, до них належать засоби виробництва, предме-ти споживання, предмети природи як у натуральному стані, так і створені людською працею, оскільки вони можуть служити для задоволення потреб людини. Речі, не придатні для такого задо-волення, не можуть бути об'єктами права. Не можуть ними бути і речі, якими людина взагалі не володіє (наприклад, планети, невідкриті елементи природи тощо). Отже, під речами у цивільному праві мають на увазі всі предмети матеріального світу, які можуть задовольняти певні потреби людини і бути в її володінні.
Одним з видів матеріальних об'єктів цивільних правовідно-син, що нині широко застосовуються як в господарському обо-роті в межах України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяль-ності, є цінні папери. Маючи певну вартість, вони можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів. Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випли-вають з цих документів, іншим особам.
В господарському обороті широке застосування належить векселю. Векселем є документ, який складений за встановленою законом формою і містить безумовне зобов'я-зання або вказівку векселедавця сплатити власнику векселя (векселеутримувачу) у встановлений термін вказану суму грошей.
Об'єктами цивільних прав можуть бути дії іншої особи. Проте, не будь-які дії, а лише такі, внаслідок яких створюється певна річ, матеріальне благо. Дії, як об'єкти цивільних прав, безпосередньо спрямовані на створення певних матеріальних благ і не можуть бути відокрем-лені від самої зобов'язальної особи.
Список використаних першоджерел
Конституція України.
Закон України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”, від 15 вересня 1995 р.
Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 р.
Закон України “Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992 р.
Закон України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” від 21 листопада 1996р.
Указ Президента України “Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сер-тифікатів” від 21 квітня 1994 р.
Указ Президента України “Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України”, від 14 вересня 1994 р.
Указ Президента Ук-раїни (із змінами і доповненнями, внесени-ми Указом Президента України від 2 березня 1996 р.) “Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність” від 25 травня 1994 р.
Постанова Вер-ховної Ради України “Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її ви-конанням” від 29 липня 1994 р.
Постанова Верховної Ради України від ЗІ січня 1996 р. “Про затвердження коефіцієнта конверсії приватизаційних май-нових сертифікатів і житлових чеків”
Постанова Верховної Ради України “Про застосування векселів в господарському обороті України”, від 17 червня 1992 року
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку застосування век-селів Державного казначейства”, від 27 червня 1996 р. № 689
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ви-дачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за до-говорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність та сплату ввізного мита у разі відчуження цього майна”, від 7 серпня 1996 р.
Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серп-ня 1994 р. “Про заходи щодо виконання Постанови Верховної Ради України від 29 липня 1994 року “Про вдосконалення меха-нізму приватизації в Україні і посилення контролю за її вико-нанням”.
Постанова Кабі-нету Міністрів України “Про порядок обігу сертифікатів, отриманих громадянами України як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощад-ного банку та колишнього Укрдержстраху” від 7 лютого 1996 р.
Наказ Міністерства фінансів та Державної акціонерної холдингової компанії “Укргаз” від 21 серпня 1996 р.
Положення “Про переказний і простий век-сель”, затверджений Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серп-ня 1937 р.
Положенням про поря-док видачі приватизаційних майнових сертифікатів, затвердже-ним наказом Національного банку України від 2 грудня 1994 р. із змінами, внесеними наказом від 14 листопада 1995 р.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Міністерством юстиції України 14 червня 1994 р.
Інструкція № 7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 2 серпня 1996 р., п. 44
Цивільний кодекс України.
Цивільний Процесуальний кодекс України.
Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі., 1997. - 544 С.
Бернар і Коллі. “Толковый экономический и финансовый словарь”. М., 1994. - т. ІІ. - 486 С.
Шершєневчч Г.Ф. Учебник торгового права. — М., 1995. —