злочинця, що здійснюється судом в обвинувальному вироку, і, як правило, втілюється в застосуванні до нього конкретних заходів кримінально-правового впливу.
Обмеження кримінальної відповідальності за суспільною небезпечністю діяння
При розкритті поняття кримінальної відповідальності ос-новна увага зверталася на її юридичну природу та основ-ний зміст. Водночас зазначалося, що конкретний зміст кримінальної відповідальності, а відповідно, і її обсяг може бути різним залежно від суспільної небезпечності діяння, від того, чи поєднується державний осуд особи, яка вчинила злочин (покладення на особу “тавра” злочинця), з конкретним заходом кримінально-правового впливу, а якщо поєднується, то з яким саме заходом. Конкретний зміст кримінальної відповідальності, зумовлений зазначеними обставинами, є підставою виді-лення окремих її форм.
Відповідно до чинного кримінального законодавства України та виходячи з викладеної вище сутності кримі-нальної відповідальності, за цією підставою можна виділити такі її форми: а) покарання; б) звільнення від покарання; в) умовне незастосування покарання (“особлива” форма кримінальної відповідальності). Кожна з виділених форм кримінальної відповідальності є предметом окремого, більш докладного, розгляду.
Звільнення від покарання є винятковою формою кри-мінальної відповідальності. Конкретний зміст кримінальної відповідальності в цій формі втілюється у двох варіантах. Перший варіант передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) непризначення їй судом конкретної міри покарання вза-галі. Цей варіант звільнення від покарання передбачений, зокрема, в ч. 2 ст. 50 КК. Другий варіант звільнення від покарання передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) призначення їй судом конкрет-ної міри покарання; в) рішення суду про повне і безумовне звільнення особи від відбування призначеного покарання. Цей варіант передбачений, зокрема, в ст. 48, ч. 1 ст. 54 КК у випадках, коли суд постановляє обвинувальний ви-рок щодо зазначених у цих статтях осіб.
Таким чином, звільнення від покарання є найбільш "м'якою" формою кримінальної відповідальності, оскільки вона включає, по суті, лише один елемент - державний осуд особи, що вчинила злочин.
У Кримінальному кодексі України є ряд статей, що передбачають звільнення особи, яка відбуває покарання, від подальшого його відбування (зокрема статті 52, 53, у певних випадках - ст. 54). У цьому разі мова, очевидно, йде не про окремий варіант звільнення від покарання, а про особливі випадки зміни у відбуванні покарання.
Умовне незастосування покарання є особливою фор-мою кримінальної відповідальності. Конкретний зміст кри-мінальної відповідальності в цій формі передбачає: а) дер-жавний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвину-вальному вироку; б) призначення їй судом конкретної міри покарання; в) рішення суду про незастосування призначе-ного основного покарання за певною умовою (воно може бути доповнене рішенням про незастосування і призначе-ного судом додаткового покарання); в) виконання особою протягом встановленого строку обов'язків, що випливають із визначеної судом умови незастосування покарання; г) перебування особи протягом певного строку в особливо-му правовому становищі - стані судимості. В чинному Кримінальному кодексі України зазначена форма кримі-нальної відповідальності передбачена статтями 45, 46, 461 КК України. Вона включає “набір” специфічних елементів кримінальної відповідальності, тому і названа особливою її формою.
Звільнення від кримінальної відповідальності як окремий самостійний інститут кримінального права в юридичній літературі часто розглядається як окрема форма реалізації кримінальної відповідальності Кримінальне право України.- К., 1998. - С. 79.. Звільнення особи від кримінальної відпо-відальності відбувається без визнання її винною у вчиненні злочину судом в обвинувальному вироку. Отже, передбаче-на Конституцією та Кримінальним кодексом України обов'язкова форма державного осуду особи, яка вчинила злочин, тут відсутня. Відповідно, відсутній і той елемент кримінальної відповідальності, без якого вона просто не існує. У такому разі слід говорити не про окрему форму кримінальної відповідальності, а про особливу форму досягнення кримінально-правового компромісу між дер-жавою - в особі відповідних органів - і особою, яка вчинила заборонене кримінальним законом суспільне не-безпечне діяння, але не визнана судом винною у вчиненні злочину.
Таким чином, обмеження від кримінальної відповідальності як окремий самостійний інститут кримінального права в юридичній літературі часто розглядається як окрема форма реалізації кримінальної відповідальності.
Висновки
Кримінальна відповідальність - це різновид юридичної відповідальності. Вона виступає як особливий еле-мент у механізмі кримінально-правового регулювання, в межах якого здійснюється реагування держави на вчине-ний особою злочин.
Зокрема, кримінальна відповідальність, це сукупність кримінальних, кримінально-процесуальних і виправно-трудових правовідносин, в яких одна сторона - держава в особі повноважних органів, - здійснюючи своє право, накладає на особу, що скоїла злочин, обмеження морального, матеріального та фізичного характеру, які становлять кримінальне покарання, а інша сторона - правопорушник, виконує обовязок, терпить ці несприятливі наслідки
Враховуючи викладене, кримінальну відповідальність можна визначити як форму реалізації охоронних кримі-нально-правових відносин, пов'язаних із вчиненням зло-чину, яка завжди полягає у державному осуді злочинця, що здійснюється судом в обвинувальному вироку, і, як правило, втілюється в застосуванні до нього конкретних заходів кримінально-правового впливу.
Правовою підставою кримінальної відпо-відальності є чинний кримінальний закон, в якому вчинене особою діяння визначено як злочин. Основною фактичною підставою є вчинення особою умисно або з необережності діяння, яке в чинному кри-мінальному законі визначене як злочин.
У правовій системі України особа має нести кримінальну відповідальність за наявності правових, фактичних і формальної (процесуальної) підстав.Таким чином, більш детальне вивчення особливостей кримінальної відповідальності спиятиме кращому розумінню змісту кримінальної відповідальності, застосуванню норм кримінального права тощо.
Література
Конституція України - К., 1998.
Кримінальний кодекс України: нормативні акти кримінально-правового значення (станом на 1