Нормативні завдання можуть встановлюватись також пра-цівникам з почасовою системою оплати праці.

2. Тарифна система та її складові елементи

Основою державного регулювання заробітної плати є та-рифна система. За її допомогою встановлюється можливість оцінити працю кожного працівника, співставити, порівняти конкретні види праці та встановити пропорції в їх оплаті.

Тарифною системою є встановлена в централізованому поряд-ку сукупність правових норм оплати праці з урахуванням їх склад-ності, змісту, умов, суспільної значущості галузі народного госпо-дарства і природно-кліматичних умов. Правове значення тариф-ної системи визначається тим, що вона регламентує порядок обліку якості праці і відображення її в заробітній платі.

До тарифної системи включаються: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні ха-рактеристики (довідники). Вони використовуються для розпо-ділу робіт залежно від їх складності та відповідальності за роз-рядами тарифної сітки. Тарифна система є основою формуван-ня та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифи заробітної плати працівників встановлюються^ формі тарифних сіток. Тарифною сіткою є шкала, що скла-дається з певної кількості розрядів. Усі робочі професії, що тарифікуються, розподіляються за розрядами тарифної сітки відповідно до ступеня кваліфікації та важкості робіт.

Розподіл робочих професій за розрядами тарифної сітки, а також кваліфікаційні вимоги по кожній професії і розряду вста-новлюються в тарифно-кваліфікаційному довіднику. Кожний розряд тарифної сітки має свій коефіцієнт. При цьому коефіцієнт першого розряду приймається за одиницю, а коефіцієнти на-ступних розрядів визначають, наскільки ставка даного розряду вище ставки першого розряду. Для грошового виразу ставок тарифної сітки встановлюється тарифна ставка першого розря-ДУ (годинна, денна, місячна), за якою оплачуються найпростіші і легкі роботи. Тарифні ставки наступних розрядів визначаються шляхом множення ставки першого розряду на відповідний цим розрядам тарифний коефіцієнт.

Таким чином, на відміну від посадового окладу, передбаче-ного для кожної посади, тарифна ставка встановлюється для цілої групи робочих професій, віднесених до певного розряду.

Співвідношення між нижчим і вищим розрядами кваліфі-кації становить в шестирозрядній тарифній сітці не менш ніж 1 : 1,8, а у восьмирозрядній тарифній сітці — 1 : 2,0.

Як загальне правило, для кожного розряду встановлюються дві тарифні ставки: одна — для почасовиків і друга, більш ви-сока — для відрядників, яка є підставою для обчислення і виз-начення відрядних розцінок. У деяких виробничих галузях, де застосовується в основному відрядна система оплати праці, введені єдині тарифні ставки для робітників-відрядників і по-годинників.

Тарифно-кваліфікаційний довідник становить собою збір-ник, який містить докладну характеристику основних видів робіт за їх складністю, важливістю і точністю в даній галузі госпо-дарства. Разом з тим в кваліфікаційно-тарифному довіднику вміщується характеристика знань і навичок, якими повинен володіти робітник для виконання відповідної даному розряду роботи. Тарифно-кваліфікаційні довідники використовуються для тарифікації робіт і присвоєння працівникам особистих роз-рядів.

Питання про присвоєння або підвищення кваліфікаційно-го розряду розглядається за заявою зацікавленого у цьому ро-бітника і подання керівника підрозділу (цеху, ?????????? ?.?. ??????? ????? ???????. - ?.: ??????, 1998. - ?. 333-334. дільниці та ін.). Про присвоєння кваліфікаційного розряду заноситься запис до тру-дової книжки.

Тарифно-кваліфікаційні довідники та характеристики роз-робляються Міністерством праці України.

Тарифні оклади службовців установлюються у формі систе-ми посадових окладів, яка полягає в установленні номенклату-ри посад і розміру грошового окладу за кожною посадою. Ок-лади можуть підвищуватися відповідно до стажу роботи, обсягу роботи, кваліфікації працівника, вченого ступеня.

3. Системи оплати праці та її види

Оплата праці повинна залежати від кількості і якості праці, її результатів, які мають кількісні і якісні показники. Оплата праці — це винагорода, що встановлюється попередньо в держав-но-нормативному порядку або за угодою сторін трудового дого-вору.

Співвідношення між кількісними і якісними показниками праці, або мірою праці, і винагородою, створює систему опла-ти праці. Оскільки є дві міри праці: кількість виготовленої про-дукції і час, витрачений на виконання певної роботи, існують дві системи заробітної плати.

Коли мірою праці виступає кількість виготовленої продукції, винагороду за цю працю прийнято називати відрядною систе-мою заробітної плати. Коли ж мірою праці є витрачений пра-цівником час, ця система оплати називається почасовою.

Переважною системою оплати праці є відрядна система за-робітної плати. Вона дозволяє працівнику своїми зусиллями збільшувати продуктивність праці і відповідно підвищувати розмір своєї заробітної плати.

При відрядній системі оплати праці заробіток нараховуєть-ся за виконаний обсяг роботи, вироблену продукцію за відряд-ними розцінками, обчисленими виходячи з установлених та-рифних ставок і норм виробітку або часу.

Застосування відрядної системи заробітної плати доцільно тоді, коли є практична можливість обчислити обсяг виконуваної роботи в натуральних показниках, що відображають фак-тичні витрати праці та її результати; застосувати норми вироб-ітку чи норми часу і обчислити їх виконання: збільшити обсяг виконуваних робіт у порівнянні з установленими нормами.

Відрядна система заробітної плати за способом обліку має декілька різновидів: пряма відрядна система, відрядно-прогре-сивна система заробітної плати, акордна система заробітної плати і побічно-відрядна система заробітної плати. При цьому відрядна система заробітної плати може бути індивідуальною і колективною ?????????? ?.?. ??????? ????? ???????. - ?. 335..

Переважно заробітна плата нараховується і виплачується індивідуально кожному працівнику. Разом з тим існує колек-тивна форма організації праці, яка застосовується в бригаді. При бригадній формі організації праці заробіток кожного чле-на бригади визначається на підставі загальних результатів роботи бригади. Загальний колективний заробіток бригади роз-поділяється між членами бригади відповідно до 'їх кваліфікації і відпрацьованого часу. При цьому застосовується коефіцієнт трудової