Почасова система оплати праці застосовується переважно для оплати праці службовців. Для робітників ця система є до-цільною в умовах механізації і автоматизації виробництва, зок-рема, на дільницях і видах робіт з регламентованим режимом виробництва, при обслуговуванні апаратури, на дослідних ви-робництвах тощо.

Залежно від того, який відрізок часу взято для обчислення заробітку, почасова система поділяється на погодинну, поден-ну і помісячну. При почасовій і поденній оплаті заробіток виз-начається шляхом множення відповідної часової чи денної та-рифної ставки на число відпрацьованих в обліковому періоді (як правило — календарний місяць) годин або днів.

При помісячній оплаті за відпрацьований повний місяць виплачується місячна тарифна ставка або посадовий оклад, не-залежно від кількості робочих днів у цьому місяці.

Почасова і відрядна системи заробітної плати встановлю-ються власником або уповноваженим ним органом за погод-женням з профспілковим комітетом підприємства.

Для посилення матеріальної зацікавленості робітників і служ-бовців у підвищенні ефективності і рентабельності виробницт-ва, зростанні продуктивності праці, поліпшенні якості продукції і економії матеріальних ресурсів може вводитись преміальна оплата

Основою правового регулювання цієї оплати є положення, що розробляються на підприємствах і в організаціях і затверд-жуються власником або уповноваженим ним органом за погод-женням з профспілковим комітетом. Ці положення визначають умови преміювання, тобто вимоги до працівника чи колективу в цілому, виконання яких дає право на преміальну винагороду, і показники преміювання — вимоги до працівника чи колекти-ву в цілому, від ступеня виконання яких залежить розмір вина-городи. Переважно це виконання місячної норми виробітку.

Працівники, які допустили виробничі упущення, прогули, порушення громадського порядку, можуть бути повністю або частково позбавлені преміальної винагороди. Таке позбавлен-ня премії прийнято називати депреміюванням. Воно може застосовуватись навіть тоді, коли працівник досяг усіх показників і умов преміювання.

Оскільки депреміювання ст. 147 КЗпП не віднесено до дис-циплінарних стягнень, то воно може застосовуватись поряд із заходами дисциплінарного стягнення.

На доповнення систем оплати праці може встановлюватись винагорода за наслідками роботи підприємства чи організації за рік. Винагорода за поліпшення загальних наслідків роботи за рік уведена господарською реформою, що була започаткова-на в 1966 р. Підприємства і організації, що перейшли на нову систему матеріального стимулювання, одержали широку мож-ливість у визначенні розміру, порядку і умов виплати щорічної винагороди за наслідками роботи підприємства за рік. В народі ця винагорода одержала назву “тринадцята зарплата”.

Зміст цієї винагороди полягає у тому, що підприємство має право по закінченні року витратити кошти, що виділені на вип-лату щорічної винагороди, за умови виконання річних плано-вих завдань по реалізації продукції (або прибутку) і рентабель-ності виробництва. В разі недосягнення цих показників вина-города не виплачується взагалі або може виплачуватись у зменшеному розмірі. Обчислення винагороди проводиться відповідно до заробітної плати, що виплачена працівнику про-тягом року, з урахуванням безперервного трудового стажу да-ного працівника на підприємстві чи в організації.

Законом було передбачено право підприємств і організацій розробляти, затверджувати і вводити локальні (місцеві) поло-ження про порядок виплати щорічної винагороди за наслідка-ми роботи підприємства. Ці положення мають за мету встано-вити у найбільш наглядній і дохідливій формі зв'язок і залежність між особистим трудовим внеском кожного члена колективу і поліпшенням наслідків виробничої діяльності усього підпри-ємства.

Важливе значення має також правило, згідно з яким конк-ретний розмір щорічної винагороди, що виплачується кожно-му працівнику, повинен перебувати у певному співвідношенні з отриманою ним заробітною платою протягом року. Навіть при однаковому стажі безперервної роботи на підприємстві ви-нагорода працівників може бути різною.

Порядок визначення розміру винагороди передбачається по-ложеннями. На одних підприємствах винагорода встановлюється у твердій кількості денних заробітків працівника, на інших — у відсотках до заробітку (місячного чи річного). Положення пе-редбачають також можливість зменшення розміру винагороди при упущеннях в роботі працівника, несумлінному ставленні до своїх обов'язків, простоях і аваріях, що сталися з його вини.

В окремих випадках передбачається виплата винагороди за вислугу років, яку в побуті називають “чотирнадцятою зар-платою”. Вводиться ця винагорода в нормативному порядку. Обов'язковою умовою виплати винагороди за вислугу років є зайнятість працівника на роботах основного виробництва. Пра-цівники обслуговуючого складу, як правило, права на цю вина-городу не мають.

Розмір винагороди залежить від стажу роботи працівника. Стаж роботи визначається за трудовою книжкою комісією по встановленню стажу, яка зобов'язана вирішувати всі спірні питання обчислення трудового стажу. Рішення цієї комісії є остаточним і оскарженною в судовому порядку не підлягає.

Винагорода за вислугу років, наприклад, встановлена для службових осіб Державної податкової адміністрації та місцевих державних податкових адміністрацій, які мають спеціальні зван-ня. Їм винагорода виплачуєтся у розмірі 5 відсотків при стажі роботи від одного до двох років і 40 відсотків при стажі роботи від 25 і більше років ??????? ??????? ?????????? ?? ??????? ????? ????????? ?????? ???-?????? ?????????? ?????????????, ???????????? ?????????? ???????? ????????? ??????? ??? 12 ??????? 1997 ?. ? ?13. //?????????? ?.?. ??????? ????? ???????. - ?.: ??????, 1998 - ?. 339. Те саме стосується педагогічних працівників. Їм винагорода за вислугу років виплачується щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітньої плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10%, понад 10 років - 20 %, понад 20 років - 30 %( Закон України Про освіту зі змінами від 22.03.96). Однак дана норма [стосовно педпрацівників - О.Д.] невиконується. Наприклад, в міському суді м. Івано-Франківська в даний час знаходяться позови вчителів міста про стягнення зазначених вище грошових сум.

4. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами

При нормальних умовах роботи, коли