Об'єднання громадян — це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) визнаються політичною партією або громадською організацією. Зокрема, полі-тичною партією є об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного роз-витку, які головною метою мають участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцево-го самоврядування і представництво в їх складі. Члена-ми політичних партій можуть бути лише громадяни Ук-раїни. Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є гро-мадськими організаціями, що об'єднують громадян, по-в'язаних спільними інтересами за родом професійної ді-яльності. Професійні спілки утворюються без поперед-нього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Вони здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю і правил по охороні праці, доглядають за житло-во-побутовим обслуговуванням працівників, утримують культурно-освітні заклади, будинки відпочинку, профі-лакторії, санаторії, туристичні та спортивні установи.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність або неналежність до політичних партій чи громадських організацій. Конституція гарантує добро-вільність вступу в об'єднання і перебування в ньому, виключає будь-який примус. Членство у будь-якій партії або профспілці не може бути умовою заняття посади в державній організації чи взагалі служити підставою для обмеження прав та свобод людини.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом. Об-меження щодо діяльності політичних партій та громад-ських організацій і членства в них встановлюються тільки Конституцією і законами України.

Утворення і діяльність політичних партій та громад-ських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конс-титуційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, про-паганду війни, насильництва, на розпалювання міжет-нічної ворожнечі, посягання на права й свободи людини, здоров'я населення, забороняються.

Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається ство-рення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і вико-навчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах й організаціях.

Заборона діяльності об'єднання громадян здійсню-ється лише в судовому порядку.

Держава гарантує політичним партіям і громадським організаціям рівні умови для виконання ними своїх завдань, що служить фактичною і юридичною підставою для реалізації громадянами України свого права на об'єднання.

Право брати участь в управлінні державними справами, всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним.

Це право означає гарантовану громадянам України можливість як безпосередньо, так і через своїх пред-ставників здійснювати всю повноту влади. Дане право розвиває закріплене у ст. 5 Конституції України поло-ження про народовладдя, яке має узагальнений, декла-ративний характер. А конкретно встановлюється право громадян на участь у проведенні референдумів і вільних виборів та бути обраними в органи державної влади, органи місцевого самоврядування, право доступу до дер-жавної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Закріплене у ст. 38 Конституції України право гро-мадян повністю відповідає міжнародним нормам, зокре-ма, передбаченому у п. "а" ст. 25 "Міжнародного пакту про громадянські і політичні права”[7] "положенню" про право кожного громадянина без будь-якої дискримінації та без обґрунтованих обмежень брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посеред-ництвом вільно обраних представників".

Всеукраїнський й місцеві референдуми є конкрет-ними інститутами прямого та безпосереднього народо-владдя. За їх допомогою громадяни реалізують своє пра-во на участь в управлінні державними справами.

Право громадян обирати й бути обраним стоїть у центрі всіх процесів формування органів держави, тобто має вяадноутворюючий характер. Загальні вибори орга-нів державної влади та органів місцевого самовряду-вання надають народові унікальну можливість контролю за діяльністю цих органів, включаючи повну зміну вла-ди. Вибори є вільними і здійснюються на основі загаль-ного, рівного й прямого виборчого права шляхом таєм-ного голосування. Право обирати мають громадяни Ук-раїни, які на день проведення виборів досягли 18-ти рогів, за винятком осіб, яких визнано судом недієздатними. Право бути обраними мають особи залежно від виду виборів, зокрема, народним депутатом може бути обраний лише громадянин України, який на день вибо-рів досяг 21-го року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Депутатом міс-цевої Ради може бути обраний громадянин, який має право голосу і на день виборів досяг 18-ти років.

Право доступу до державної служби означає, що громадянам України має бути забезпечена реальна мож-ливість займати за виборами, конкурсом, або призна-ченням посади в державних органах та Їх апараті і здійс-нювати відповідні державні функції. Право на державну службу мають громадяни України незалежно від поход-ження, соціального і майнового стану, расової та націо-нальної приналежності, статі, політичних поглядів, релі-гійних переконань, місця проживання, які одержали від-повідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів Ук-раїни.

Закон України від 16 грудня 1993 р. "Про державну службу" визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті.

Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи й демонстрації.

Це право призначене для забезпечення політичної свободи