За своїм змістом культурні права і свободи — це суб'єктивні права людини в культурній (духовній, ідео-логічній) сфері, це — певні можливості доступу до ду-ховних здобутків свого народу і всього людства, їх за-своєння, використання й участі у подальшому їх розвит-ку. За чинною Конституцією України до культурних прав і свобод належать:

1) освіта (Статті 43, 51, 53);

2) технічна, художня та наукова творчість (Ст. 54);

3) право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності (Ст. 54);

4) право на використання здобутків культури та мистецтва (Статті 11, 54);

Право на освіту (ст. 53) громадян України є своєрід-ним ядром даної групи прав. У сучасних умовах освіта є однією з найважливіших умов всебічного розвитку осо-би і передумовою здійснення багатьох конституційних прав.

Зміст права на освіту в найзагальнішому вигляді ста-новить собою гарантовану можливість громадянинові одержати середню загальну, середню професійну та ви-їду освіту в державних і комунальних учбових закладах.

Так, право на освіту охоплює практично всі основні види освіти. Зокрема, в Конституції зазначається, що держава забезпечує доступність і безкоштовність до-шкільної, повної загальної середньої, позашкільної, про-фесійно-технічної, вищої і післядипломної освіти різних форм навчання. Гарантіями права на освіту є, зокрема, обов'язковість загальної середньої освіти: надання дер-жавних стипендій та пільг учням і студентам; право громадян безкоштовно здобувати вищу освіту в дер-жавних та комунальних навчальних закладах на кон-курсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою, зокрема у відповідних школах або кла-сах, чи на вивчення рідної мови у державних і кому-нальних навчальних закладах або через національні культурні товариства (ст. 53).

Учні та студенти мають право на забезпечення сти-пендіями, гуртожитками у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Післядипломна освіта (одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобу-тої у закладах освіти) здійснюється закладами післяди-пломної освіти (академії, інститути, центри підвищення кваліфікації та ін.) на договірних засадах з підприємст-вами і організаціями із врахуванням державного конт-ракту (замовлення).

Свобода літературної, художньої наукової і технічної творчості (от. 54) має загальний характер, тобто цією свободою володіють усі громадяни, а не тільки особи творчих професій. Хоча творчі починання властиві всім видам праці, але найширше вони втілюються у сфері інтелектуальної, духовної діяльності, тому у ст. 47 Конс-титуції України говориться, зокрема, що свобода твор-чості гарантується захистом інтелектуальної власності громадян, їхніх авторських прав, моральних і матері-альних інтересів, що виникають у зв'язку з різними ви-дами інтелектуальної діяльності: право на результати інтелектуальної, творчої діяльності гарантується, зокре-ма, забороною використовувати або поширювати без згоди авторів результати їх інтелектуальної, творчої ді-яльності, за винятками, встановленими законом. Крім того, держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством. Культурна спадщина охороняється законом. Держава за-безпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає за-ходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які опинилися за її межами (ст. 54).

Право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 54) реалізується за допомогою низки за-конодавчих актів, якими забезпечується право на вибір і зайняття інтелектуальною, творчою діяльністю, а також забезпечуються права інтелектуальної власності, автор-ські права і зв'язані з ними майнові права та моральні інтереси. Об'єктами права інтелектуальної власності є твори науки, літератури й мистецтва, винаходи, моделі. промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт та інші здобутки інтелектуальної праці. Ці права гаран-туються тим, що без згоди автора (власника) ніхто не може використовувати їх, крім винятків, визначених за-коном.

З метою захисту своїх прав особа, яка має авторське право, або будь-яку правомочність на твір, для по-свідчення авторства на обнародуваний чи необнародува-ний протягом терміну охорони авторського права твір, може його зареєструвати в офіційних державних реєст-рах. Про реєстрацію прав автора видається свідоцтво.

7. Основні обов’язки громадян України.

У першу чергу, треба підкреслити, що як форма та спосіб організації суспільства, держава несе відповідальність перед своїми громадянами, а також зобов'язана захищати їх, охороняти життя тощо (Статті Конституції 3, 27, 29, 59).

С другого боку, громадяни України теж мають обов'язкі відносно держави та один одного. До основних таких обов’язків належать:

1) захист держави та військова служба (35,65);

2) не спричиняти шкоди природі, історико-культурним пам'яткам, та відшкодовувати завдані збитки. (Ст. 66);

3) сплачувати податки та інші фінансові відрахування (Ст. 67);

4) дотримання вимог Конституції, законів України (Ст. 68).

А також:

5) піклування батьків про дітей (Ст. 51);

6) піклування дітей про батьків (Ст. 51);

7) повага національної гідності інших осіб, укріплення дружби між націями та народами України (Ст. 35,37,10);

8) підтримка громадського порядку та загального миру (Ст. 35, 18, 37);

Обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни проголошується Конституцією України (ст. 65).

Захист своєї Вітчизни є не тільки правовою, а пере-дусім моральною вимогою до кожного громадянина, мо-ральним та загальним обов'язком. Неухильне вико-нання цього обов'язку передбачає захист країни, її населення, матеріальних та духовних цінностей, тери-торіальної цілісності і суверенітету країни. Захист Віт-чизни виражається у забезпеченні оборони й безпеки держави.

Оборона країни досягається за допомогою політич-них, економічних, військових, соціальних, правових та інших заходів. Для оборони країни із застосуванням за-собів збройної боротьби утворюються Збройні Сили та встановлюється військовий обов'язок громадян. Він є конкретним виявленням загального