У ст. 801 КК в діючій редакції передбачена відпові-дальність за «відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та ор-ганізацій без дозволу Національного банку України по-садовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням ін-шими особами або особами, які займаються підприєм-ницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-якою іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території, або прихо-вування валютної виручки». Як бачимо, в диспозиції статті законодавець двічі вживає термін «інші особи»: перший раз, коли мова йде про те, ким відкриваються чи використовуються валютні рахунки підприємств, ус-танов і організацій, вдруге — взагалі про осіб, які від-кривають чи використовують валютні рахунки, не кон-кретизуючи, про які валютні рахунки йде мова.

Предмет злочину.

Можливі, принаймні, п'ять основних варіантів тлума-чення (визначення) ознак предмета і, відповідно, суб'єк-та злочинів у вигляді відкриття або використання ва-лютних рахунків за межами України.

Перший варіант. Предметом злочину є валютні ра-хунки підприємств, установ та організацій, незалежно від їх виду та місцезнаходження, а суб'єктом у цьому разі є: а) посадові особи будь-яких підприємств, установ та організацій, що діють на території України, незалеж-но від їх виду; б) інші особи, що діють від Імені названих посадових осіб за дорученням; в) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм влас-ності, а так само будь-яка інша особа, яка є громадя-нином України і постійно проживає на її території.

Другий варіант. Предметом злочину є валютні рахун-ки підприємств, установ та організацій, незалежно від їх виду та місцезнаходження, а суб'єктом є: а) посадові особи будь-яких підприємств, установ та організацій, що діють на території України, незалежно від їх виду; б) інші особи, особи, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-які інші особи, які є громадянами України і постій-но проживають на її території, якщо всі із перерахо-ваних осіб відкривають чи використовують валютні ра-хунки за дорученням вказаних посадових осіб.

Третій варіант. Предметом злочину є валютні ра-хунки підприємств, установ та організацій, що діють на території України, незалежно від їх виду, а суб'єктом є: а) посадові особи цих підприємств, установ та організа-цій; б) інші особи, що діють від імені названих поса-дових осіб за дорученням; в) особи, які займаються під-приємницькою діяльністю, незалежно від форм власнос-ті, а так само будь-яка інша особа, яка є громадянином України і постійно проживає на ЇЇ території.

Четвертий варіант. Предметом злочину є валютні ра-хунки підприємств, установ та організацій, що діють на території України, незалежно від їх виду, а суб'єктом є: а) посадові особи цих підприємств, установ та організа-цій; б) інші особи, особи, які займаються підприємниць-кою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-які інші особи, які є громадянами України і постійно проживають на її території, якщо всі із перерахованих осіб відкривають чи використовують валютні рахунки за дорученням вказаних посадових осіб.

Спільним для перших чотирьох варіантів є те, що предметом злочину визнаються лише валютні рахунки підприємств, установ та організацій. При цьому в пер-шому та другому варіантах не має значення їх вид та місцезнаходження, а у третьому та четвертому варіан-тах предметом визнаються лише рахунки підприємств, установ та організацій, що діють на території України. В другому та четвертому варіантах звужується коло безпосередніх виконавців злочину: всі інші особи, крім посадових, визнаються суб'єктами, якщо вони діють за дорученням посадових осіб, а у першому та третьому варіантах наявність такого доручення не вимагається, тобто у цьому разі злочином, зокрема, буде визнаватись відкриття громадянином України, що постійно прожи-ває на її території, валютного рахунку за межами України для будь-якого підприємства, установи та органі-зації, незалежно від їх виду та місцезнаходження (на-приклад, відкриття валютного рахунку за межами Ук-раїни для підприємства, створеного в іншій країні гро-мадянином України, що постійно проживає на її тери-торії). Крім того, в першому та другому варіантах мож-ливе звуження кола суб'єктів злочину — посадових осіб, а саме: обмеження кола суб'єктів лише посадовими особами підприємств, установ та організацій, для яких відкриваються валютні рахунки, а в третьому та четвер-тому варіантах, навпаки, розширення кола суб'єктів — посадових осіб за рахунок віднесення до них і поса-дових осіб інших підприємств, установ та організацій.

П'ятий варіант. Предметом злочину є: а) валютні ра-хунки підприємств, установ та організацій, що діють на території України, які відкриваються чи використову-ються за межами України їх посадовими особами чи будь-якими іншими особами за дорученням посадових осіб цих підприємств, установ. Організацій; б) валютні рахунки осіб, що займаються підприємницькою діяль-ністю, незалежно від форм власності, які ними відкрива-ються чи використовуються за межами України; в) ва-лютні рахунки будь-якої особи, яка є громадянином Ук-раїни, постійно проживає на Її території і відкриває чи використовує валютний рахунок за межами України.

Напрошується висновок, що пра-вильним треба вважати, враховуючи, зокрема, послідов-ність визначення законодавцем ознак складу злочину, перший із запропонованих варіантів.

Виходячи, перш за все, з «духу» закону, практика схи-лилась до визнання більш правильним п'ятого із запро-понованих нами можливих основних варіантів. Як до-даткові аргументи на користь цього варіанту, на наш погляд, можна навести