Реферат на тему:
Форми державного правління
ПЛАН
ВСТУП
Глава 1 Поняття терміну держава
Глава II Форми держави
Глава III Форми державного правління
Глава IV Форми державного устрою.
Глава V Види політичного режиму.
ВИСНОСОК
ЛІТЕРАТУРА
І
Протягом довгого історичного періоду зміст терміну ((держава}) мінявсяі і не було його наукового визначення. Наприклад, французький король Людовик 14 ототожнював державу зі своєю верховною владою і говорив, що «держава - це «Я>»>. Він мав певну рацію, оскільки йому належала вся вища законодавча, виконавча і судова влада. Але одного монарха та державну ототожнювати не можна. Кілька десятків років назаду колишньому СРСР був розповсюджений лозунг: «держава - це ми», - тобто державу ототожнювали з усім народом і громодяни дуже тісно пов'язані з державою різними відносинами, але ототожнювати їх неможливо, а тим більше сьогодні, коли держава недостатньо, а іноді й зовсім не виражає інтересів своїх громадян.
Я вважаю, що найбільш повне визначення поняття «держава» дав автор В.О. Котюк.
Держава - це особлива політична організація публічної влади, яка виражає інтереси всього народу чи панівного класу (соціальних груп), має свою територію , суверенітет, видає закони , стягує податки з метою нормального функціювання всього суспільства і виступає як субект міжнародних відносин^
'Котюк В.О. «Основи держави та права» стр.іб
2
Вже вдавні часи - на Древньому Сході і в Древніх Греції та Римі - дослідники державно-правових явищ відчували потребу у визначенні поняття, яке було б достатньо ємним і давало б загальну уяву про основні характеристики тієї або іншої держави, про основні шляхи здійснення в ній державної влади.
Таким широким поняттям стала категорія ((форма держави)), але в нього в різні часи різними дослідниками вкладався неоднаковий зміст.
З древніх часів найбільш відомою класифікацією форм держави була та, яку дав Арістотель. Він поділяв форми держави у відповідності до двох ознак: І. кількість тих хто править(один, декілька, багато) 2 .у інтересах кого (скількох) здійснюється правління. Остання ознака була критерієм розподілу форм держави на правельні (правління здійснюється в інтересах усіх) і неправельні (правління здійснюється тільки в інтересах тих, хто править).Правильними формами у нього були: монархія, аристократія і політія; неправильними - тиранія, олігархія, демократія^
У новий час питання про форму державу пов'язане перш за все з ім'ям Ш.Л.Монтеск'є.
Копейчіков В.В. «Теорія держави та права» стр.б9
з
Ш.Л.Монтеск'є під формою держави розумів ті фактори, що визначають методи здійснення державної влади. На цій основі він визначав такі конкретні форми держави:
1) республіку, як форму держави, в якій організацію здійснення державної влади визначають такі якості як доброчесність і рівність;
2) монархія (основа влади - честь);
3) деспотія (основа влади - страх). Таким чином, під формою держави Монтеск'є фактично розумів лише те, що у сучасній науці зветься державним політичним режимом.
Ж.Ж.Руссо під формою держави розумів структурну організацію вищихдержавних органів і на цій основі виділяв:
1) монархію - форму держави ,в якій владу здійснює одна особа;
2) аристократію - в якій владу здійснює невелика група осіб;
3) демократію - в якій владу здійснюють всі. Як видно, беручи за основу визначення форм держави ознаку організації вищих органів держави, Руссо за форму
4
держави розглядав ту категорію, яка в сучасному правознавстві називається формою правління.^
Категорія ((форма держави^ є однією з найважливіших і ємних понять державознавства. Вона покликана констактувати сукупність певного кола загальних ознак і взаємозвя'зків, що характеризують державу як суспільний феномен. Найбільш значущі ознаки держав, які в своїй сукупності розкривають найважливіші характеристики форм держави, об'єднуються в такі групи:
1.Ознаки, що характеризують порядок організації і взаємодії вищих органів державної влади і управління.
Сукупність цих ознак зветься формою державного правління.
Цікаво, що дослідники, які працювали в царській Росії і в перші роки після жовтня 1917 року , визначали форму держави виключно на основі ознак форми правління. Це давало їм змогу визначати значну кількість можливих державних форм:
а) деспотія - форма, при якій формально не існує державних органів, що сприяли б монархові у здійсненні його суверенної влади;
^ Копейчіков В.В. «Теорія держави та права»
5
б) самодержавство - юридичне існує орган, який сприяє монархові у здійсненні його суверенної влади (наприклад,Державна Рада, Рада Міністрів);
в) дуалістична монархія - політику уряду визначає монарх (так звана конституційна монархія у вузькому значенні слова);
г) парламентька монархія - політику уряду визначає парламент;
д) парламентська республіка - політику уряду визначає парламент;
е) президентська (або дуалістична) республіка -політику уряду визначає призедент;
є) представницько-безпосередня республіка здійсненню суверенної влади народу сприяє парламент з остаточною законодавчою владою;
ж) чисто-безпосередня республіка - здійсненню суверенної влади народу сприяє урядова Рада з законодавчими функціями.
При всій складності і заплутаності такої класифікації не виключались ще й перехідні, змішані і навіть «замасковані» державні форми }
Такий перехід, зосереджуючи увагу тільки на питаннях організації і діяльності вищих органів державної
^Копейчіков В.В. «Теорія держави та правах) стр.70
6
влади, не враховує інших важливих характеристик держави - державного устрою і державного режиму.Тому викладена точка зору не може бути визнана основою для визначення форми держави, але в певній мірі, корисна при вивченні особливостей різних підходів до визначення форми державного правління.
2 .Ознаки що характеризують територіальний устрій держави та відповідну організацію державних органів, перш за все співвідношення держави як цілого з її складовими частинами.
Ця сукупністьознак роозкриває форму державного устрою.
3.Ознаки, що розкривають форми і методи здійснення державної влади. Сукупність цієї групи ознак характеризує державно-правовий