У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


режим.

Таким чином, форма держави - це складне поняття, що характеризує державу з точок зору існуючих у ній форми правління, державного устрою та державно-правового режиму.

Форма держави завжди має відповідне правове закріплення. Всі її елементи (форма правління, державний устрій, державний режим )мають правову основу- вони фіксуються в коституції, законах і в підзаконних актах.

7

Але слід мати на увазі, що зміст правових настанов не завжди відповідає дійсному характеру існуючих відносин. Форма державного правління - це організація верховної влади в державі, характер і принцип її взаємодії з іншими органами держави, з політичними партіями, класами і соціальними групами.

За формами правління всі держави поділяють на дві великі групи: монархії і республіки. Монархії в свою чергу поділяють на абсолютні, обмежені, дуалістичні, теократичні і станово-представницькі. ^

Абсолютна монархія - це така форма правління, за якою повноваження верховної влади належать одній особі - король, цар, шах, султан імператор і.т.п.

. При такій формі правління вся вища законодавча, виконавча і судова влада належить монарху. Влада монарха передається, як правило, у спадщину. Іноді монарх може обиратися. За свою державну діяльність монарх ні перед ким не звітується і не несе юридичної відповідальності. Такі монархії були найбільш поширені в епоху рабовласництва і феодалізму. Сьогодні їх залишилось дуже моло, зокрема - в Мароко, Арабських Еміратах, Кувейті та інші.

'Котюк В.О. «Основи держави та права» стр. 17

8

Сьогодні найпоширенішими є обмежені монархІЇ.Іноді їх називають парламентськими, або конституційними. Вони характеризуються тим , що влада монарха обмежена Конституцією і парламентом. За таких форм правління монарх - глава держави, але він може суттєво впливати на законодавчу діяльність парламенту і на формування ним уряду. Іноді в таких державах монархічне правління має формальний характер. Парламентськими монархіями є Англія, Іспанія, Швеція, Японія.

Дуалістична монархія - це така форма правління, коли монарх - глава держави - сам формує уряд і керує ним самостійно або через прем'єр-міністра, якого призначає і звільняє сам. Теократична монархія - це така форма правління,

коли абсолютна влада релігійного лідера зливається з державною владою.

Станово-представницька монархія характеризується тим, що за монарха існує який-небудь дорадчий представницький орган певних класів чи всього їі^селеїіїія.Республіка - це державна організація, за якої повноваження верховної влади здійснюють виборні органи^

' Котюк В.О. «Основи держави та права» стр. 17-18

9

В республиці вищі державні органи і їх посадові особи обираються громадянами на певний строк. Вони періодично змінюються, звітують про свою роботу перед населенням і за свою діяльність несуть юридичну відповідальність. Республики існували ще в стародавньому світі і мали, як правило, аристократичний характер (Спарта, Рим), в Афінах була демократична республика. В середні віки були республіки-міста -Венеція, Генуя, Новгород. В Україні - козацька республіка на Запоріжжі і в період національно-визвольної війни і об'єднання з монархічною Росією^ .

Республіка як форма правління стала інтенсивно виникати після буржуазних революцій і є домінуючою формою правління в сучасний період. Нині республіки поділяють на три види:

1) президентська республіка, напівпрезидентська або змішана,

2) парламентська (назви досить умовні, але це різні форми правління).

3) Парламентська республіка характеризується центральним становищем парламенту (законодавча влада), який обирає главу держави - президента і уряд - виконавчу владу. Іноді президент не

^ КотюкВ.О. «Теорія держави та прва» стр .18

10

обирається і главою держави стає прем'єр-міністр. Всі вони підзвітні парламенту (наприклад, в Італії, ФРН).

Президентська республіка характеризується тим, що президент обирається населенням, так як і парламент. Президент формує і очолює уряд, є главою держави і формально не підзвітний парламенту (наприклад, у США, Мексиці, Іраку, Ірані).

Напівпрезидентська або змішана - це така республіка, коли президента - главу держави обирає народ, так як і парламенті

Уряд обирають парламентом, але він підзвітний одночасно і президенту і парламенту, хоча президент і не очолює уряд і не несе відповідальності за його роботу (наприклад, у Франції, Фінляндії, Україні). Характеристика форм дежавного устрою. Державний устрій - це територіальна організація державної влади. Поділ її на певні складові частини, з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв'язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) органами^ .

За державним устроєм усі держави поділяють на прості й складні.

' Котюк В.О. «Теорія держави та прва» стр. 19

II

Проста (унітарна) держава - це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин. Наприклад, республіки Бєларусь, Польща, Болгарія. Є прості, унітарні держави, які мають автономні утворення, До таких держав можна віднести Україну, Іспанію, Італію, Португалію.

Складні держави - це такі держави, які створюються з окремих державних утворень, що мають всі ознаки держави, в тому числі суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передають центральним органам союзної держави. Це по суті постійний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерація, конфедерація і імперія.

В літературі розрізняють два різновиди федерації: а) федерація, заснована на договорі, суб'єкти якої -суверенні держави, що зберігають за собою значний обсяг повноважень аж доправа виходу із складу федерації;

б) федерація, заснована на автономії, суб'єкти якої державні утворення, що не мають ознак суверенітету, але мають певну самостійність у вирішенні питань місцевого (автономного) значення.

12

Федерація - це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали федеральним центральним органам держави


Сторінки: 1 2 3 4