стимулювання припливу іноземних інвестицій; активізація обміну знан-нями і технологіями, тобто досягнення нової інноваційної якості економіки; розширення експортної бази або розвиток імпортозаміщення;

збільшення обсягів зовнішніх надходжень і поліпшення платіжного ба-лансу; ефективне використання місцевих ресурсів, тощо. Одночасно формування спеціальних (вільних) економічних зон може розглядатися в Україні як засіб розв'язання проблем депресивних старопромислових або слабозаселених районів з низьким рівнем економічного розвитку.

Для активного створення СЕЗ на території України велике значен-ня має її географічне положення в центрі Європейського континенту (серед розвинутих країн Західної Європи), на перетині торговельних шляхів з Європи до Азії. Принциповим є і те, що близько 70 % основ-ного обсягу товарообміну нашої держави припадає на країни «близько-го зарубіжжя» і тільки ЗО % — на країни «далекого зарубіжжя»: в об-сягах її зовнішнього товарообміну основне місце належить партнерсь-ким зв'язкам з Росією, Бєларуссю та країнами Прибалтики (найближ-чим часом зміна цих пріоритетів не передбачається). Все це зумовлює потенціальні можливості інтеграції економіки України у європейське та світове господарства, а також у міжнародну економічну систему шля-хом розвитку СЕЗ.

Загальновідомо, що на початку ринкових і структурних перетворень у народному господарстві України ініціатива щодо створення нових те-риторіальних формувань у вигляді СЕЗ належала Закарпатській, Одеській, Чернівецькій, Харківській, Дніпропетровській областям та Автономній Республіці Крим. Але на першому етапі створення таких зон відкладалося через відсутність відповідної законодавчої бази, за-твердженої концепції державної регіональної політики та програми роз-будови в Україні спеціальних (вільних) економічних зон. Отже, на жаль, ініціатива регіонів не діставала дійової підтримки Уряду.

Етапними у справі формування СЕЗ у нашій державі стали 1992 p., коли було прийнято Закон України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», і 1994 p. — рік затвердження Кабінетом Міністрів України Концепції створення спе-ціальних (вільних) економічних зон.

Законом визначено поняття «спеціальної (вільної) економічної зо-ни» як частини території України, на якій встановлюється і діє спе-ціальний правовий режим економічної діяльності, та порядок застосу-вання відповідного чинного законодавства України. Узагальнене поняття «СЕЗ» доповнено переліком зон різних типів: митних, комплекс-них виробничих, туристично-рекреаційних, страхових, банківських. Бу-ло законодавче вирішено організаційні питання, і в тому числі — щодо кількості та характеру засновницьких документів, системи управління, державних гарантій інвесторам та інших норм, які застосовуються при створенні та функціонуванні СЕЗ. Закон ставить за мету залучення іно-земних інвестицій, активізацію спільної з іноземними інвесторами під-приємницької діяльності, впровадження нових технологій і ринкових методів господарювання, поліпшення використання всіх видів ресурсів.

У концепції уточнено методологічні положення щодо мети створен-ня, інвестиційного клімату, ефективного режиму інвестування і факторів розміщення, характерних для зон кожного типу. Крім того, в ній прин-ципово вирішено питання про створення на території України розгалуже-ної системи спеціальних економічних зон різної функціональної орієн-тації та запропоновано перелік регіонів, де найбільш доцільно створю-вати СЕЗ окремих типів — як сьогодні, так і на довгострокову перспек-тиву.

Було також зроблено великий крок у методичному забезпеченні під-готовки засновницьких документів. З метою впорядкування проектної роботи було затверджено «Положення про Міжвідомчу комісію та поря-док розгляду документів...» і «Типові методичні рекомендації щодо розробки техніко-економічного обгрунтування доцільності створення і функціонування СЕЗ».

Слід зауважити, що кількість і якість базових документів, які рег-ламентують створення спеціальних (вільних) економічних зон в Украї-ні, вигідно відрізняються від нормативно-правової бази інших країн, де, як правило, відсутній «рамковий закон» про зони, немає концепції їх створення на перспективний період, а також відповідних методичних розробок для проектування.

Указами Президента України «Про Північнокримську експеримен-тальну економічну зону «Сиваш» (червень 1995 p.) і «Про заходи щодо проведення експерименту у Північнокримській експериментальній еко-номічній зоні «Сиваш» (листопад 1995 p.), які згодом були підтверджені відповідною постановою Верховної Ради України (лютий 1996 p.), ство-рено першу в Україні спеціальну (вільну) економічну зону.

Строк діяльності новоутвореної зони — 5 років. Згідно з уточнен-ням, зробленим в Указі Президента України (листопад 1997 p.), датою початку експерименту в Північнокримській зоні «Сиваш» є 18 вересня 1996 p.—дата державної реєстрації адміністрації ПЕЕЗ, а не ЗО черв-ня 1995 p., коли було прийнято рішення про заснування економічної зо-ни. Таким чином, можна вважати, що строк діяльності ПЕЕЗ «Сиваш» повинен завершуватися у вересні 2001 p.

Порівнюючи цілі заснування ПЕЕЗ «Сиваш» з тими, які звичайно ставляться при створенні спеціальної (вільної) економічної зони, можна побачити певні розбіжності. Як правило, СЕЗ має на меті активізацію зовнішньоекономічного співробітництва, тоді як у даному конкретному випадку ПЕЕЗ стає механізмом формування точок економічного зростан-ня на базовому адміністративному рівні, який зорієнтовано, в першу чер-гу, на національні інвестиції.

Управління економічною зоною «Сиваш» покладено на її адмініст-рацію, місцеві Ради народних депутатів у межах їх повноважень, спос-тережну раду з контролю за проведенням експерименту і Кабінет Міністрів України. Адміністрація ПЕЕЗ е державною компанією та юридич-ною особою, майно якої складається з майна, переданого засновником (державна власність), коштів від плати за реєстрацію суб'єктів зони, доходів, одержаних від її власної господарської діяльності, та інших за-лучених коштів. Контроль за ходом експерименту покладено на спосте-режну раду, яка повинна щокварталу розглядати результати діяльності ПЕЕЗ «Сиваш».

Основу механізму СЕЗ становить економічний режим діяльності її суб'єктів. За визначенням, він складається з пільгових митного, подат-кового, валютно-фінансового і організаційно-правового режимів, їх нор-ми встановлено Законом України «Про деякі питання валютного регулю-вання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони «Сиваш» (лютий 1996 p.).

Пільги митного режиму ПЕЕЗ полягають у звільненні сировини, ма-теріалів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), які ввозяться на митну територію України