Єдиною відмінністю податкового режиму ПЕЕЗ «Сиваш» від загаль-ноукраїнського є можливість зменшення суб'єктам, які реалізують ін-вестиційні проекти на її території, суми податку на реінвестований прибуток на 50 %.

Додатковим, але досить важливим стимулом до інвестування ПЕЕЗ є спеціальні умови оренди землі на її території. Зокрема, адміністрацією ПЕЕЗ «Сиваш» передбачено:—

для новоутворених суб'єктів зони, що використовують високі тех-нології (хімічна промисловість, енергетика, агропромислове виробницт-во), можуть знижуватися тарифи за оренду комунальної власності та платежі за комунальні послуги;—

малоприбуткові, низькорентабельні та трудомісткі підприємства можуть повністю звільнюватися від орендних платежів;—

орендна плата може зменшуватися на період здійснення будів-ництва, а в разі оренди неосвоєних ділянок таке зменшення становитиме 5 -10 %;—

у разі будівництва елементів транспортної та виробничої інфра-структур, засобів комунікації, закладів соціально-культурного призна-чення та освіти може надаватися знижка орендної плати в розмірі до 10 — 15 %.

Крім того, при укладанні інвестиційного контракту передбачається використовувати такі максимальні строки оренди: для житлового будів-ництва і підприємств АПК — до 30 років, для промислового сектора — до 50, для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення — до 40 років. Названі пільги застосовуються тільки до суб'єктів підпри-ємницької діяльності, які зареєстровані на території ПЕЕЗ «Сиваш» згідно з чинним законодавством України і здійснюють у ній інвестиційні проекти, затверджені Кабінетом Міністрів України. Реєстрацію суб'єк-тів цієї зони проводить її адміністрація.

Нормативно-правова база ПЕЕЗ «Сиваш», сформована протягом 1995—1998 pp., не містить чітких формулювань поняття «експеримен-тальна економічна зона», якісно та кількісно визначених цілей її засну-вання, а також її функціонального типу і галузевої спеціалізації з чіт-ким переліком пріоритетів. Як наслідок, поняття «суб'єкт зони» стає ду-же неконкретним, що посилюється відсутністю узгодженої системи кри-теріїв відбору інвестиційних проектів (бізнес-планів).

Указом Президента України (червень 1995 p.), постановою Кабіне-ту Міністрів України (квітень 1996 p.) та іншими документами передбачалося, що створення ПЕЕЗ «Сиваш» супроводжуватиметься відповід-ним державним фінансуванням, оскільки до Державного бюджету Ук-раїни, починаючи з 1996 p., мали включатися (і частково включалися) необхідні суми цільових видатків.

На третьому році існування ПЕЕЗ «Сиваш» (тобто в 1998 p.) ви-конавчою владою України було прийнято рішення про заснування ще кількох СЕЗ, і в тому числі — комплексних виробничих, туристично-рекреаційних і підприємницьких.

Зокрема, Указом Президента (червень 1998 р.) дано дозвіл на за-снування спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвести-ційної діяльності в Донецькій області.

Строк функціонування СЕЗ, розташованих у містах Донецьк і Ма-ріуполь, становитиме 60 років.

У запропонованих законопроектах статус суб'єкта цих зон не виз-начено, але встановлено, що ухвалення інвестиційних проектів здійс-нюватиметься Радою з питань спеціальних економічних зон і спеціаль-них режимів інвестиційної діяльності. Отже, в донецькому проекті було враховано ті недоліки організаційного порядку, які мали місце при за-снуванні ПЕЕЗ «Сиваш» (зокрема, це стосується порядку розгляду і затвердження інвестиційних проектів суб'єктів СЕЗ). Прийняття рішен-ня про затвердження інвестиційного проекту означатиме поширення на названих суб'єктів підприємництва особливого режиму митного регулю-вання і оподаткування.

Спеціальний митний режим зовнішньоторговельної зони «Азов'я» передбачає звільнення від сплати ввізного мита і ПДВ товарів та інших предметів, ввезених на територію СЕЗ з-за меж митної території Украї-ни для використання у межах цієї зони; в разі вивезення з території зо-ни на митну територію України — стягнення ПДВ і акцизного збору з то-варів походженням з території зони, призначених для внутрішнього спо-живання в Україні, а в разі вивезення за межі митної території Украї-ни — повне звільнення від сплати названих платежів та вивізного мита. Експортно-імпортні операції суб'єктів СЕЗ не підлягають ліцензуван-ню і квотуванню, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та рішеннями Кабінету Міністрів України.

Спеціальний митний режим СЕЗ «Донецьк» включає аналогічні норми господарської діяльності.

Для запобігання несанкціонованому і неконтрольованому проник-ненню на територію СЕЗ або за її межі фізичних осіб і транспортних засобів вона огороджується за периметром і облаштовується органом господарського розвитку СЕЗ відповідно до вимог Державної митної служби України.

Спеціальний пільговий режим оподаткування донецьких СЕЗ перед-бачає:—

прибуток платників податків, які перебувають на території СЕЗ, незалежно від форми власності, оподатковується за ставкою 20 % до об-сягу оподаткування;—

від оподаткування звільняється репатріація нерезидентами дохо-дів походженням з території зони (включаючи дивіденди, доходи від продажу нерухомого майна, прибуток від операцій з цінними паперами та іншими корпоративними правами, внески та премії на страхування або перестрахування ризиків);—

суб'єкти підприємницької діяльності СЕЗ звільняються від спла-ти внесків до Державного інноваційного фонду України.

Органами державного регулювання СЕЗ і спеціальних режимів ін-вестиційної діяльності на території Донецької області визначено Раду з питань спеціальних економічних зон та спеціальних режимів інвестицій-ної діяльності, органи місцевого самоврядування, місцеві державні ад-міністрації, орган господарського розвитку СЕЗ, центральні органи ви-конавчої влади України (питання державного регулювання СЕЗ).

В Указі Президента України (червень 1998 p.) створення спеціаль-ної економічної зони «Славутич» пов'язується з необхідністю забезпе-чення працевлаштування населення міста Славутич, яке вивільнюється з Чорнобильської АЕС, та активізації підприємницької діяльності в ре-гіоні. При цьому організаційно-правову форму визначено як СЕЗ, але фактично йдеться про фіскальний експеримент, який має привести до локальної економічної стабілізації в масштабі економіки конкретного міста.

Строк функціонування СЕЗ «Славутич» становить 12 років і за-вершиться 1 січня 2010 p. Але в документах обумовлюється, що датою заснування СЕЗ буде не дата прийняття рішення Верховною Радою України, а день державної реєстрації адміністрації цієї зони. Таке за-уваження щодо відліку часу діяльності СЕЗ зроблено з урахуванням досвіду ПЕЕЗ «Сиваш», з приводу тривалості діяльності якої було бага-то різнотлумачень і неузгодженостей.

Суб'єктами СЕЗ «Славутич» можуть