Інвестиційна діяльність держави в сучасних умовах має вели-чезне значення. По-перше, коли під час спадів виробництва ско-рочуються приватні інвестиції в нове будівництво та інфраструк-туру, уряди розвинутих країн збільшують обсяги державних вкла-день, зберігаючи нормальний розвиток найбільш капіталоміст-ких сфер економіки. По-друге, ці країни виділяють чималі кош-ти з державного бюджету на вирішення гострих екологічних про-блем, зокрема на будівництво очисних споруд і природоохорон-них об'єктів. По-третє, за допомогою централізованих держав-них субсидій значною мірою відбувається структурна перебудо-ва національних економік більшості країн світу.

Тому немає жодних підстав говорити про те, що з переходом до ринкової економіки держава повинна передати свої управлін-ські функції у сфері економіки ринковим механізмам. Навпаки, у міру соціально-економічного розвитку суспільства, нарощуван-ня виробничого, науково-технічного та культурного потенціа-лів роль держави неухильно зростає, а завдання, що постають перед нею, надто ускладнюються. Звідси неважко дійти виснов-ку, що все це потребує глибоких теоретико-методологічних до-сліджень і практичних розробок стосовно застосування найбільш ефективних механізмів макроекономічного регулювання со-ціально-економічних процесів, обгрунтування напрямів, спо-собів та методів виходу з гострої економічної й екологічної кри-зи.

Крім того, вкрай актуальними слід вважати дослідження мас-штабів, глибини та арсеналу засобів державного втручання в еко-номіку, зокрема перехідного типу, тих урядових структур, які розробляють і формулюють важливі економічні рішення, реалі-зують на практиці конкретні соціально-економічні заходи. Без чіткого знання та визначення загальної ролі, динаміки та зако-номірностей розвитку державного регулювання соціально-еко-номічних процесів неможливі ні вихід з гострої кризи, ні пере-хід до цивілізованих ринкових відносин, ні досягнення високої ефективності функціонування національної економіки.

Література.