Реферат на тему:

«Провадження справ про адміністративні правопорушення»

План

Адміністративний процес має складну структурну побудову та охоплює різноманітні види адміністра-тивного провадження, кожному з яких притаманні специфічні особливості залежно від характеру розг-ляду конкретних справ та особливостей виникнення адміністративно-процесуальних відносин. Адже оче-видно, що процедура накладання штрафу, порядок призову на дійсну військову службу, розгляд заяв і накладення дисциплінарного стягнення мають сут-тєві відмінності. Тому й існує багато видів процесу-альної діяльності та адміністративних проваджень.

Адміністративне провадження є особливим ви-дом урегульованої правовими нормами процесуаль-ної діяльності уповноважених суб'єктів із розгляду окремих груп адміністративних справ.

Адміністративний процес має у своїй структурі різноманітні види провадження, з-поміж яких необ-хідно вирізнити основні, найдетальніше врегульова-ні адміністративно-процесуальними нормами: про-вадження з пропозицій, заяв і скарг громадян; провадження у справах про адміністративні право-порушення; провадження із застосування дисциплі-нарних стягнень.

Крім того, адміністративний процес складається зі стадій, кожна з яких криє в собі сукупність послі-довних процесуальних дій. Такий процес звичайно починається зі стадії порушення конкретної справи з подальшим скеруванням її відповідному повноваж-ному органові для розгляду. На першому етапі вияв-ляються підстави, встановлюється, яке відомство розглядатиме справу, а також здійснюється низка процесуальних дій: збір матеріалів, оформлення до-кумента про порушення справи, виклик зацікавле-них осіб, фіксація доказів тощо.

Найважливішими процедурами у провадженні з конкретної адміністративної справи є подання сто-ронами їхніх пояснень, заперечень, вимог, дослі-дження органом управління доказів, що на них посилаються сторони. Отже, можна вирізнити такі стадії провадження. Перша стадія — подання грома-дянином заяви і прийняття її до розгляду відповід-ним органом (посадовою особою), яка веде прова-дження; друга — розгляд справи, тобто встановлен-ня й дослідження фактичних обставин; третя — ухвалення рішення; виконання рішення; його оскар-ження.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення найбільш повно врегульоване нор-мами матеріального і процесуального адміністратив-ного права. Правові підстави його застосування за-кріплено в чинному Кодексі про адміністративні правопорушення. Саме провадження має такі проце-дури: адміністративне розслідування за фактом вчи-нення проступку; порушення справи про адміністра-тивне переслідування; розгляд і винесення рішення із зазначеної справи; оскарження постанови в поряд-ку нагляду; виконання постанови.

Адміністративне розслідування являє собою попе-редню перевірку фактів щодо конкретного порушен-ня норми Особливої частини Кодексу про адміністра-тивні правопорушення, огляд місця події, затриман-ня правопорушника, збір пояснень, установлення особи порушника через перевірку документів чи ад-ресне бюро. Адміністративне розслідування проводять працівники міліції, члени дружини, представ-ники державних спеціальних інспекцій, прокурори.

Порушення справи про адміністративне правопо-рушення вчиняється за наслідками адміністративно-го проступку. Зазначені дії закріплюються складан-ням протоколу, що є єдиною підставою для розгляду адміністративної справи про будь-яке правопору-шення. Інші документи не є підставою для притяг-нення особи до адміністративної відповідальності, але на їх основі може бути складено протокол.

Отже, можемо зазначити, що протокол є підсум-ком адміністративного розслідування і початком провадження в адміністративній справі. Тому вста-новлено певні вимоги до змісту протоколу. Він, зок-рема, має передбачати такі реквізити: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я та по батько-ві особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час учинення і сутність адмініст-ративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке правопорушен-ня; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо во-ни є; пояснення порушника; інші відомості, необхід-ні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка вчинила ад-міністративне правопорушення; за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами. Якщо правопорушник відмовляється від підписання протоколу, в ньому робиться про це за-пис. Крім того, особа, яка скоїла адміністративне правопорушення, має право подати свої пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викла-сти мотиви, що спонукали її до відмови підписувати протокол.

Повноваженнями щодо складання адміністратив-них протоколів наділено посадових осіб чи представ-ників громадських організацій (наприклад, праців-ників міліції, членів народних дружин, представни-ків державних спеціальних інспекцій, прокурорів), на яких згідно з чинним законодавством покладено обов'язки зі здійснення контролю за дотриманням певних правил у відповідній галузі чи сфері народ-ного господарства.

Особа, яка складає протокол, в обов'язковому по-рядку роз'яснює порушникові його права та обов'яз-ки, про що робиться відповідна зазначка у протоко-лі. Протокол надсилається органові чи посадовій особі, уповноважених розглядати справу про адмі-ністративне правопорушення.

Якщо протокол неможливо скласти на місці вчи-нення правопорушення, а складення його є обов'яз-ковим, працівник органу внутрішніх справ може до-ставити порушника в міліцію. У разі порушення ок ремих правил (наприклад, користування засобами транспорту, правил пожежної безпеки, санітарно-протиепідемічних правил на транспорті) порушник може бути доставлений уповноваженою на те особою для складання протоколу в міліцію, якщо в нього відсутні документи, що засвідчують його особис-тість.

Для належного забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення в не-обхідних випадках здійснюються процесуальні за-ходи, метою яких є припинення адміністративних правопорушень, установлення особи, складення про-токолу про адміністративне правопорушення, забез-печення своєчасного і правильного розгляду справ. До таких заходів належать: адміністративне затри-мання особи; особистий огляд; огляд речей та вилу-чення речей і документів.

Фактичною підставою для настання адмі-ністративної відповідальності є скоєне правопору-шення, що тягне за собою адміністративне стяг-нення.

У законодавстві поняття "адміністративне право-порушення" сформульовано в Кодексі про адмініст-ративні правопорушення. Згідно з цим Кодексом ад-міністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необе-режна) дія чи бездіяльність, що посягає на держав-ний чи громадський порядок, суспільну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено