КУРСОВА РОБОТА

з цивільного права

на тему: «Правове релулювання підприємництва в Україні»

ПЛАН.

Вступ.

Подолання породжених адміністративно-командними методами керування негативних явищ у народному господарстві України можливо на основі реформування відношень власності і регульованої ринкової економіки.

Світовий досвід показує, що формування ринку як форми організації товарного виробництва відбувалося еволюційним шляхом протягом тривалого часу при відповідній законодавчій діяльності держави. Перехід нашої економіки до ринкових відносин має визначені особливості:

- ринкова економіка формується нееволюційним шляхом; робиться спроба проводити її в процесі радикальних змін суспільного ладу;

- упровадження ринкової економіки проходить без достатньо випробуваних стосовно наших умов господарювання законодавчо-правових актів і нормативів;

- держава не підтримує розвиток нових видів підприємств і не обтяжує себе поміччю діючим підприємствам (особливо малим); на даний момент практично немає стимулів і пільг для різноманітних підприємств і підприємництва.

Усвідомлення об'єктивної необхідності переходу до ринкових відносин обумовлює необхідність створення відповідних передумов, що визначаються чинністю закону вартості і сприяють реалізації в умовах ринку всіх чинників ефективного виробництва. Це потребує переосмислення економічних основ господарювання, оволодіння ринковим механізмом з урахуванням нашої соціально-економічної дійсності, відсутності ринкової культури й інфраструктури, необхідної інформації, підготовленості кадрів, а також того, що ринок система досить жорстоких соціально-економічних відношень.

Одними з найважливіших передумов переходу до ринкової економіки є розробка відповідної законодавчо-правової основи, організація рівноправної діяльності різноманітних видів підприємств, підтримка підприємництва, освоєння ринку на різних рівнях і напрямках.

. Законодавче регулювання діяльності підприємств і підприємництва.

1. Закон України про підприємства від 27.03.91.

Закон України “ПРО підприємства” створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно й організаційні форми підприємства. Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їхнього права і відповідальність у проведенні господарської діяльності, регулює відношення підприємств з іншими підприємствами й організаціями, органами державного керування.

Підприємство основна організаційна одиниця народного господарства України. Підприємство самостійний господарський статутний суб'єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, наукову і комерційну діяльність із метою одержання відповідного прибутку (прибутку).

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням, а промислове підприємство також товарний знак. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Відповідно формам власності можуть діяти підприємства таких видів:

- індивідуальне підприємство, засноване на приватній власності фізичної особи і винятково його праці;

- сімейне підприємство, засноване на власності і праці громадян України членів однієї сім'ї, що мешкають разом;

- приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, із правом наймання робочої сили;

- колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, суспільної і релігійної організації;

- державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;

- державне підприємство, засноване на загальнодержавній власності;

- спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності);

- підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян інших держав.

Відповідно обсягам господарського обороту підприємства і чисельності його робітників (незалежно від форм власності) воно може бути віднесене до категорії малих підприємств.

До малих підприємств відносяться новостворені і діючі підприємства :

- у промисловості і будівництві із чисельністю трудящих до 200 чоловік;

- в інших галузях виробничої сфери із чисельністю трудящих до 50 чоловік;

- у науці і науковому обслуговуванні із чисельністю трудящих до 100 чоловік;

- у галузях невиробничої сфери із чисельністю трудящих до 25 чоловік;

- у роздрібній торгівлі із чисельністю трудящих до 15 чоловік.

Підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна або уповноваженого їм (ними) органа, підприємства-фундатора, організації або рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим і іншими законами України.

Підприємство може бути створене в результаті примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України.

Підприємство може бути створене в результаті виходу зі складу діючого підприємства,, організації одного або декількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань відповідно до рішення їхніх трудових колективів, якщо на це є згода власника або уповноваженого їм органа.

Підприємство дістає права юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської Ради народних депутатів по месцезнаходженню підприємства.

Для державної реєстрації підприємства виконавчому комітету відповідної Ради народних депутатів подаються заява, рішення засновника про створення, статут і інші документи.

У випадку відсутності в малого підприємства на момент реєстрації власного помешкання воно здійснюється по юридичній адресі одного з його засновників.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення й інші відособлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків.

Підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств власником майна при участі трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються власник і найменування підприємства, його месцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їхній формування, компетенція і повноваження трудового колективу, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації і припинення діяльності підприємства.

Майно підприємства складають основні фонди й оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

- грошові і матеріальні внески засновників;

- прибутки, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

- прибутки від цінних паперів;

- кредити банків і інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- надходження від роздержавлення і приватизації власності;

- придбання майна іншого підприємства, організації;

- безкоштовні або добродійні надходження, пожертвування організацій,