3) про прийняття рішення, пропонованого у вимозі про призначення референдуму.

У рішенні про призначення референдуму визнача-ється дата проведення референдуму, зазначається назва проекту закону, рішення, зміст питання, що виноситься на референдум.

Дата проведення всеукраїнського референдуму при-значається не раніше як за три й не пізніше як за чоти-ри місяці, а місцевого референдуму — не раніше як за місяць і не пізніш як два місяці від дня прийняття рішення про проведення референдуму.

Повідомлення про призначення референдуму та зміст проекту закону, рішення іншого питання, що ви-носиться на референдум, оголошуються відповідно у республіканських та місцевих засобах масової інформації у 10-денний строк після прийняття рішення про його призначення.

Після прийняття рішення про призначення наступає друга стадія референтного процесу — підготовка прове-дення референдуму.

Відповідно до Закону про всеукраїнський та місце-вий референдуми створюються структури і умови, не-обхідні для проведення референдуму: дільниці для голо-сувань, комісії по проведенню референдуму і списки учасників референдуму.

На відміну від виборів, проведення референдуму не вимагає створення виборчих округів. Згідно із ст. 23 За-кону про всеукраїнський і місцеві референдуми, для проведення голосування і підрахунку голосів створюють-ся тільки дільниці для голосування, що об'єднують від 20 до 3000 громадян, які мають право брати участь у ре-ферендумі.

Керівництво всеукраїнським референдумом покла-дається на Центральну виборчу комісію, а також спе-ціально утворені для цього громадські органи — комісії по проведенню референдуму: дільничні, територіальні, що створюються в селах, селищах, районах, містах і областях, комісія Автономної Республіки Крим із все-українського референдуму.

3. Предмет всеукраїнського референдуму та його особливості.

16 квітня 2000 року Україна пережила третій в своїй історії референдум. Головна його особливість, що проводився він за народною ініціативою (раніше ініціацію проводили Москва і Верховна Рада УРСР).

В Конституції сказано, що прийняті до її затвердження законодавчі акти зберігають чинність в частині, яка не суперечить Основ-ному закону. Так от, законом про ре-ферендум передбачається, що прий-няті на референдумі рішення потребують негайного впровадження і не потребують затвердження яки-мось державним органом. Але спра-ва в тому, що Конституційний Суд це питання розтлумачив іншим чином. У 13 розділі Конституції виписана про-цедура внесення змін в Основний за-кон. Лише парламент наділений цим правом. Конституційний Суд наго-лосив на запровадженні результатів референдуму за цією процедурою.

Президент додержується рішен-ня Конституційного Суду. На мою дум-ку, після референдуму Президент вне-се на розгляд Верховної Ради проект закону про зміни в Конституцію, що відображатиме результати референ-думу. Парламент має виконати волю народу і внести відповідні зміни до Конституції.

Переважна більшість виборців України під-тримала всі чотири винесені на референдум питання.

На перше питання референду-му (про право Президента достро-ково припиняти повноваження пар-ламенту у випадку, якщо протягом місяця Верховна Рада не змогла

сформувати парламентську біль-шість або протягом трьох місяців не затвердила проект бюджету Ук-раїни) ствердно відповіли 84,78 від-сотка. «Проти» висловилися 13,79 відсотка, 1,31 відсотка бюлетенів визнано недійсними.

З другого питання — про ска-сування депутатського імунітету — «за» проголосували 89,06 відсот-ка, «проти» — 9,57 відсотка, недій-сні — 1,24 відсотка бюлетенів.

Трете питання — про скорочен-ня кількості депутатів парламенту з 450 до 300 — підтримали 89,97 відсотка громадян. Проти — 8,68 відсотка, недійсні —1,22 відсотка бюлетенів.

Четвертому питанню — про не-обхідність формування двопалат-ного парламенту — сказали «так» 81,8 відсотка громадян, «ні» - 16,67 відсотка. Недійсні — 1,39 відсотка бюлетенів.

4. Правова регламентація організації референдумів та визначення їх результатів.

Законами України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", "Про Центральну виборчу комісію" де-тально регламентуються повноваження цих комісій, ор-ганізація їх роботи. Вельми важливою з точки зору за-хисту прав суб'єктів референдуму є норма, яка передба-чає можливість оскаржити рішення і дії комісії з рефе-рендуму у вищестоячу комісію з референдуму, а у ви-падках, передбачених Законом, і в суд (ст. 31).

По аналогії із законодавством про вибори у законо-давстві про референдуми вирішено питання про право на оскарження помилок у списку громадян, які мають брати участь у референдумі (ст. 34 Закону).

На стадії підготовки референдуму відбувається також широка кампанія по роз'ясненню населенню мети ре-ферендуму, змісту питань, що виносяться на нього, оз-найомленню з порядком голосування тощо. Відповідно до ст. 8 Закону про референдум, громадянам, політич-ним партіям, громадським організаціям, масовим рухам, трудовим колективам надається право вільної агітації за прийняття закону або іншого рішення, що виноситься на референдум, а також проти прийняття закону чи рі-шення.

Всі рішення щодо референдуму, а також проекти за-конів, інших рішень, які виносяться на референдум, підлягають опублікуванню засобами масової інформації. Останні висвітлюють хід підготовки і проведення рефе-рендуму, їхнім представникам гарантується вільний до-ступ на всі збори і засідання, пов'язані з референдумом, і одержання інформації.

Найбільш відповідальну стадію референдуму ста-новить голосування і визначення підсумків референ-думу. Саме на цій стадії виявляється воля народу і відбувається ухвалення закону чи іншого рішення. То-му суворе і неухильне дотримання вимог процедури, всіх процесуальних гарантій набуває тут особливого зна-чення.

Для забезпечення повної свободи волевиявлення на референдумі Законом передбачена система певних за-ходів і правових гарантій щодо організації і прове-дення голосування, які сприяють дотриманню таємниці голосування, недопущенню різних порушень законо-давства.

У загальному порядку голосування проводиться в день референдуму із 7 до 20 години. Також існує проце-дура дострокового голосування, голосування у місцях перебування громадян, коли вони за станом здоров'я або з інших причин не можуть прибути в приміщення для голосування.

Голосування відбувається у спеціально відведених і обладнаних за законом належним чином приміщеннях. Кожний громадянин голосує особисто. Бюлетені для го-лосування заповнюються голосуючим у кабіні або