та їх огляд; заборона вжиття масових заходів; запровадження особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності; перевірка документів у громадян, а в деяких випадках проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян; тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної та холодної зброї та боєприпасів тощо).
По-друге, вчинення конкретним громадянином правопорушення, у зв’язку з чим на нього або покладаються додаткові обов’язки або він позбавляється окремих прав. Громадянин, притягнений до адміністративної відповідальності, зобов’язаний виконати рішення компетентного державного органу про застосування до нього санкції, наприклад, сплатити штраф. Стосовно певної категорії громадян (звільнення з місць позбавлення волі та визнаних особливо небезпечними рецидивістами; тих, хто відбуває покарання за тяжкі злочини; засуджених два і більше разів до позбавлення волі за будь-які навмисні злочини, звільнених від відбування строку покарання з обов’язковим залученням до праці тощо) встановлюється адміністративний нагляд, що становить систему обов’язків та обмежень щодо піднаглядних, які ґрунтуються на адміністративно-правових нормах.
Громадянин, який вчинив правопорушення, може бути позбавлений певних прав (прав, зловживання чи порушення яких призвело до правопорушення). Так, порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, перевезення людей (ст. 122 КУпАП), проїзду залізничних переїздів (ст.123 КУпАП) тощо можуть спричинити позбавлення водіїв прав на керування транспортними засобами. Громадянин, позбавлений в адміністративному порядку свободи (підданий адміністративному арешту), через істотне обмеження свободи пересування та особистої свободи взагалі не має можливості здійснювати свої окремі права в державному управлінні.
Адміністративна правоздатність є основою адміністративної дієздатності.
Адміністративна дієздатність – це здатність громадянина реалізовувати надані права і виконувати покладені на нього обов’язки.
Здійснюючи свої права та обов’язки, громадяни вступають в адміністративно-правові відносини з виконавчо-розпорядчими органами.
Адміністративно-правові відносини цього типу (громадянин - державний орган) виникають у зв’язку з:
Реалізацією громадянином належних йому прав (призначення пенсії, вступ на навчання, на роботу, надання відпустки, збереження чи зміна прізвища у зв’язку з одруженням);
Виконанням покладених на громадянина обов’язків (військового) обов’язку; обов’язку, що виникає у зв’язку з отриманням паспорта: реєстрація постійного місця проживання, сплата мита за видачу паспорта; подання документів на обмін паспорта, зобов’язання зберігати паспорт і сповіщати паспортну службу у разі його втрати; обов’язки, що виникають у зв’язку з отриманням права керувати автотранспортним засобом; придбанням зброї тощо);
Порушенням органами управління або їх особами прав та інтересів громадян (відмова у прийомі на роботу у зв’язку з наявністю малолітніх дітей; відмова прийняти скаргу; незаконний арешт; притягнення до відповідальності; відмова у приватизації житла, гаража, дачі; відмова видати довідку, диплом, оформити документи; відмова приймати купюри дрібної вартості; відмова у збереженні місця роботи, житлової площі за громадянами, що проходять альтернативну (невійськову) службу тощо);
Порушенням громадянином його правових обов’язків (порушення громадського порядку, правил користування міським транспортом, паспортних правил тощо);
Поданням громадянином скарги, заяви з приводу недоліків у роботі державних закладів, підприємств, організацій(несвоєчасне проведення інвентаризацій; погане забезпечення працівників матеріалами, обладнанням; недодержання техніки безпеки; невжиття необхідних заходів щодо порушників дисципліни тощо).
Суб’єкт адміністративно-правових відносин – особа або організація, які відповідно до чинного законодавства є учасниками управлінських відносин, що регулюються нормами адміністративного права, наділені певними правами й обов’язками у сфері державного управління і здатні їх здійснювати.
Суб’єкти адміністративного права (адміністративно-правових відносин) можуть бути індивідуальними і колективними.
Індивідуальні суб’єкти: громадяни України; іноземні громадяни; іноземні громадяни; особи без громадянства.
- Колективні суб’єкти:
а) державні організації:
- органи виконавчої влади (державного управління);
- державні підприємства, установи та їхні об’єднання;
- структурні підрозділи органів виконавчої влади, наділені власною компетенцією.
Важливо зазначити, що адміністративна дієздатність не однакова для окремих груп і категорій громадян. Її зміст та обсяг залежить від низки факторів, до яких насамперед належать: вік, стан здоров’я, належність до певних соціальних груп. Так, досягши 7 років, громадянин має право вступити до загальноосвітньої школи. Ставши школярем, має додержуватися правил для учнів, має право користуватися шкільною бібліотекою тощо. Після досягнення 15-річного віку громадянин може бути засновником молодіжних і дитячих організацій (ст. 11 Закону України «Про об’єднання громадян»). При досягненні 16 років громадянин може притягатися до адміністративної відповідальності (ст. 16 КУпАП), зобов’язаний мати паспорт тощо.
Стан здоров’я є фактором, що виключає покладення на конкретних громадян деяких обов’язків. Так, на дійсну військову службу призиваються громадяни, стан здоров’я яких відповідає поставленим вимогам.
Належність до певних соціальних груп забезпечує громадянам додаткові права, характерні тільки для конкретної соціальної групи. Неодмінною умовою існування таких груп є їх адміністративно-правова детермінованість.
Так, ветерани війни, мають право на зниження оплати за житлову площу, безкоштовне зубопротезування, безкоштовний проїзд у міському транспорті, використання чергової відпустки у зручний для них час тощо.
Учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, мають право: безкоштовно отримувати ліки за рецептами лікарів; на оплату лікарняного у розмірі 100 відсотків незалежно від стажу роботи; на 50-відсоткову квартирну плату і плату за комунальні послуги тощо.
Військовослужбовці та члени їх сімей користуються правом безкоштовного проїзду під час відпустки; перевезення багажу при переїзді на нове місце служби тощо.
Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткове зниження щодо оплати за житлову площу та комунальні послуги, паливо;тим, хто використовує особистий транспорт у службових цілях, виплачується грошова компенсація; за дітьми загиблого працівника міліції, а також за непрацездатними членами сім’ї зберігається право на пільги щодо оплати за житло та комунальні послуги, паливо тощо.
Право громадянина, обумовлене адміністративним законодавством, - це визнана державою і закріплена адміністративно-правовою нормою можливість діяти в певних межах.
В адміністративно-правовій науці прийнято виділяти три групи прав громадян: