Нарешті, юридичні гарантії – це сукупність закріплених в адміністративно-правових нормах засобів (умов, способів), а також організаційно-правова діяльність з їх застосування, спрямована на забезпечення безперешкодної реалізації і всебічної охорони суб’єктивних прав громадян.

На території України, поряд з її громадянами, проживають іноземці.

До іноземців законодавство України відносить осіб, які належать до категорії громадян іноземних держав і не є громадянами України, а також осіб без громадянства, тобто осіб, які не належать до громадян будь якої держави.

Стаття 26 Конституції України закріплює за іноземцями ті самі права і свободи, що й за громадянами України, крім винятків, установлених Конституцією, законами і міжнародними угодами.

Особливості їх адміністративно-правового статусу визначаються низкою спеціальних нормативних документів.

Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії і характеру занять, інших обставин.

3 Права й обов’язки громадян у сфері виконавчої влади

Обсяг конкретних суб’єктивних прав і обов’язків громадянина пов’язаний з перебігом часу, зміною життєвих умов. Реалізацію прав і виконання обов’язків забезпечує держава через їх юридичне оформлення, а також відповідальність як самих громадян, так і державних органів, державних службовців за їх дотримання.

Обов’язки громадян у сфері державного управління можна поділити на дві групи.

Перша група – це так звані абсолютні обов’язки, які не залежать від конкретних обставин і випливають із норм Основного Закону та законодавчих актів держави. До них належать обов’язки: додержуватися Конституції України та законів України, державної дисципліни; охороняти інтереси держави, сприяти зміцненню її могутності й авторитету; захищати Батьківщину; оберігати природу, охороняти її багатства; сплачувати податки; сприяти охороні громадського порядку; оберігати історичні пам’ятки та інші культурні цінності.

Другу групу становлять відносні обов’язки, які виникають із правомірних, а в деяких випадках – неправомірних дій, спрямованих на придбання будь-яких прав чи їх збереження. Такі обов’язки не є постійними – права абітурієнта, власника транспортних засобів, читача бібліотеки тощо. До обов’язків громадян належать і такі, що виникають у зв’язку з правопорушенням (наприклад, сплатити штраф, відшкодувати збитки).

Деякі обов’язки громадян виникають у зв’язку з видом їх діяльності – державні службовці, члени громадських об’єднань та ін. Конкретний обсяг обов’язків регулюється багатьма нормативними актами адміністративно-правового характеру, в тому числі статутами, положеннями, кваліфікаційними характеристиками. Невиконання їх обумовлює застосування до винних громадян юридичної відповідальності.

Особливості адміністративно-правового статусу

Адміністративно-правовий статус громадянина України є складовою частиною його загального статусу, встановленого Конституцією України, Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001р. та іншими законодавчими актами України.

Громадяни України рівні перед законом незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання та інших ознак. Рівноправність громадян України забезпечується в усіх галузях економічного, політичного, соціального та культурного життя. Всі ці конституційні положення підтверджують закони України про власність, про підприємництва, про землю, про об’єднання громадян тощо.

Правовий статус громадянина України включає:

а) основні (невід’ємні) права (або права і свободи людини і громадянина);

б) комплекс прав і обов’язків, закріплених Конституцією України, нормами різних галузей права, в тому числі адміністративно-правовими нормами;

в) гарантії реалізації цих прав і обов’язків, а також механізм їх охорони державою.

До основних прав, крім невід’ємних (на життя, здоров’я, честь, гідність тощо), можна віднести: свободу слова, міграції, зборів, власності, користування засобами транспорту, будовами, політичні права (участь у законодавчій, виконавчій та юрисдикційній діяльності держави та ін.)

Комплекс прав і обов’язків у різних галузях управління складають права на підприємництво та створення підприємств, на землю, на освіту, на користування досягненнями культури тощо.

Гарантії реалізації цих прав і обов’язків, а також механізм забезпечення їх державою знаходять своє відображення в Конституції та законодавчих актах України

Адміністративно-правовий статус громадянина України встановлюється обсягом і характером його адміністративної правосуб’єктності, яку становлять адміністративна правоздатність і адміністративна дієздатність.

Однією з умов побудови в Україні правової, соціально орієнтованої держави є її відкритість для світового співтовариства. Це зумовлює появу на території країни все більшої кількості іноземців, які прибувають до України з різноманітними цілями. Тому встановлення у законодавстві чітко адміністративно-правового статусу вказаних категорій осіб дозволить уникнути непорозумінь і правопорушень як з їх боку, так і з боку уповноважених органів державної виконавчої влади.

Адміністративно-правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства встановлюється Законом України «Про правовий статус іноземців» від 4.02.94р., іншими законами та підзаконними актами з врахуванням Конвенції про статус апатридів від 28.09.54р., Конвенції про статус біженців від 28.07.51р., Декларація про права людини стосовно осіб, які не є громадянами країни, в якій вони проживають, від 13.12.85р. та ін.

У відповідності до Закону України «Про правовий статус іноземців» іноземцями є особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав.

Особами без громадянства є особи, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянами (ст. 1 Закону у редакції від 6 лютого 2003.)

У іноземця, що прибув до країни, адміністративна правоздатність виникає з моменту прибуття і закінчується, коли він залишає країну.

Адміністративна дієздатність іноземця полягає у здатності реалізувати своїми діями належні йому права та виконувати обов’язки.

Правове становище іноземців у будь-якій країні є своєрідним,