Економічна культура юриста передбачає знання специфіки тіньового ринку. У правника є чимало можливостей отримати належну інформацію про те, що відбувається в так званій «тіні», де небаченими темпами збагачуються окремі ділки. Тіньовий ринок, пов'язаний з незаконними операціями в економіці, стримує ринковий механізм, що призводить до негативних тенденцій в економіці та перспективах розвитку України.

Ознаками економічної культури юриста є логіка економічних переконань, логіка здорового глузду. Сьогоднішня суспільна ситуація свідчить про численні приклади незаконного розв'язання економічних проблем (рекет, кілери тощо). Становлення правової держави має ґрунтуватися на цивілізованих методах економічного зростання. При цьому важливого значення набуває філософське й логічне осмислення юристом державотворчих процесів, оволодіння ме-тодами економічного переконання.

Тому набуває актуальності принцип раціональності, доцільності, економності, адже справжня економіка — це, насамперед, раціональність. Для юриста це означає раціональну дію у виконанні службових обов'язків, застосування правозахисних заходів впливу на економічні відносини. Непрофесійне виконання приписів закону може призвести до руйнації економічного стану.

Діловитість як принцип економічної культури юриста відображає реальну дію, спрямовану на піднесення суспільного розвитку. Передусім це залежить від самого юриста, рівня його духовності, моральності (непідкупності), професійної етики. Відсутність діловитості знецінює професійну діяльність юриста і не лише у галузі економіки.

Зміст економічної культури правника охоплює широке коло питань, проникаючи у сутність правових явищ, розкриваючи закономірності їхнього розвитку. Серед них пошук ефективних правових регуляторів в економіці, пов'язаних з дотриманням фінансової дисципліни службовими особами й громадянами, попередження фінансово-господарських зловживань у державі.

Пошук ефективних правових регуляторів в економіці зобов'язує юриста творчо ставитися до назрілих господарських проблем на різних рівнях управління. Адже ефективна економічна політика держави втілюється у життя через економічне законодавство. Правові норми, що регулюють економічні відносини, містяться як в загальних, так і у спеціальних нормативних актах, присвячених регулюванню тільки економічних відносин. У них знаходить відображення політика, скерована на використання економічного потенціалу в інтересах розбудови суверенної України. Силами юристів можна значно звузити правове безмежжя у державі шляхом внесення пропозицій, створення ефективної законодавчої основи для регулювання економіки. В той же час юрист повинен прагнути, щоб чинного економічного законодавства дотримувалися всі юридичні та фізичні особи. Особливо це стосується правових норм, які регулюють відносини у галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів.

Важливими функціями економічної культури юриста є сприяння дотриманню податкової дисципліни (ліквідація проблеми неплатежів, пропаганда фінансово-податкового законодавства, посилення відповідальності суб'єктів права за невиконання договірних зобов'язань тощо) та перетворенню тіньової економіки у державну; запобігання негативним етнонаціональним наслідкам міграційних процесів, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між економічними та правовими явищами, формування нового економічного мислення.

Службовим обов'язком юриста є впровадження нетрадиційних (але законних) заходів дотримання податкової дисципліни, встановлення причин заборгованості перед бюджетом і Пенсійним фондом України. Часто податкова заборгованість підприємств нічим не обґрунтована (через приховування доходів від оподаткування), а податкова застава на майно має фіктивний характер. Тому економічна культура юриста є формою утвердження національних інтересів.

З діяльністю юристів щодо недопущення фінансово-господарських зловживань у державі суттєво пов'язане забезпечення максимальної стабільності в економіці. Насамперед це юридичне обґрунтування доцільності створення різних економічних структур. Нині почастішали випадки створення псевдопідприємств або застосування фіктивного чи навмисного банкрутства з метою «відмивання» та використання коштів не за призначенням. Така «комерційна» модель економічної поведінки здебільшого розрахована на особисте збагачення, ігнорування інтересів держави.

Нелегальний злочинний бізнес уміло використовує як незаконні банківські послуги (у тому числі й грошову реформу), так і різні державні приватизаційні маневри, цінні папери, інвестиції, бартерні операції, фіктивні ліцензії на вивіз товарів за кордон, свавілля у встановленні цін на продукцію та послуги, що призводить до пограбування результатів праці громадян, підриву національної безпеки держави.

Розширення економічної свободи, свободи торгівлі диктує необхідність виробити адекватне правове регулювання економічної діяльності.

Важливою функцією економічної культури юриста є всебічне сприяння перетворенню тіньової економіки у державну. Це складне завдання для України, оскільки панівний кримінальний бізнес заснований часто на підривній діяльності комерційних банків, випуску необлікованої продукції чи продажу товарів, прихованих від митного контролю. З економічною культурою юристів пов'язується захист національної валюти, стабілізація внутрішнього грошового обігу. Адже маніпулювання валютним курсом, непланове використання валютних коштів зміцнює «тіньову» економіку та організовану злочинність.

Сучасний період характеризується значними міграційними процесами. Тому така функція економічної культури юриста, як запобігання негативним етнонаціональним наслідкам міграційних процесів, покликана певним чином стабілізувати економіку України. Йдеться не стільки про українських громадян, які виїжджають за кордон на заробітки (це не від добра), скільки про іноземних мігрантів, запрошених з-за кордону фахівців. Як правило, таке запрошення є наслідком або причиною особистої вигоди підприємця, а неконтрольоване тривале перебування мігрантів може позначитися не тільки на соціальній, економічній, а й на криміногенній ситуації в Україні. Тут чітко простежуються негативні етнонаціональні наслідки: суцільне безробіття, негативний психологічний стан безробітних, загрозливе фінансове становище більшості сімей тощо.

Небезпеку для економічного розвитку України становить приховане безробіття. Його високий рівень означає недовикористання ресурсів і низькі доходи населення. Так, неоплачувані тривалі так звані відпустки, неповний робочий день чи тиждень є грубими порушеннями трудового законодавства, що зумовлює значні соціально-економічні втрати. Зокрема, це стосується вимушеної перекваліфікації деяких спеціалістів, вимушеного формування оновленого ринку робочої сили. Така ситуація вимагає посиленого