- цілісна система внутрішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побудови і єдині завдання та цілі діяльності. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — с.87

На різних ступенях розвитку суспільства механізм держави мав свої особливості, своєрідну структуру. Це пояснюється економічними, соціальними причинами, національним складом населення держави, розмірами території, географічним положенням і іншими факторами.

Уже в древньосхідних і античних європейських країнах механізм держави мав досить струнку систему. Він складався із глави держави (монарх чи колегіальний орган), центральних установ, посадових осіб, місцевих органів, чиновників, армії, суду, поліції і інших державних структур. Так, основними органами державної влади Римської республіки були сенат, народні збори, магістрати.

Сенат — один із вищих органів Римської держави, який відігравав первостепенну роль у вирішенні важливих питань суспільного життя. У сфері законодавчій повноваження сенату полягали в затвердженні законів, прийнятих зборами центуріонів і трибутів. Сенат також міг видавати і загальні постанови, що стосувались благоустрою і суспільної безпеки. У фінансовій сфері сенат розробляв державний бюджет і встановлював податки. У зовнішньополітичній сфері він вів переговори з іншими державами чи спостерігав за веденням таких переговорів, укладав мирні угоди. Сенат володів важливими повноваженнями в сфері військового будівництва: він встановлював кількість призовників у армію, розподіляв армії і провінції між воєначальниками, виділяв кошти на ведення війни, оголошував надзвичайний стан, наділявся й іншими повноваженнями.

Народні збори (коміції) здійснювали вищі законодавчі і важливі управлінські функції. В їх компетенцію входило прийняття чи відхилення проектів законів, обрання вищих посадових осіб держави (магістратів), розгляд скарг осіб, притягнених магістратом до тяжкого покарання.

Магістрати виконували управлінські функції, в тому числі керівництво армією. Юридично магістратом міг бути будь-який римський громадянин, але фактично їх посади замінювались великими землевласниками. Магістрати вибирались на один рік, причому на конкретну посаду (крім диктатора) обиралось декілька осіб, проте розпорядження віддавав кожен магістрат самостійно. За виконання своїх посадових обов'язків магістрати не одержували ніякої винагороди. Владні функції магістратів зводились до наступних функцій: верховному командуванню військом і заключення перемирій тощо.

Механізм феодальної (середньовічної) держави переживав значні зміни в залежності від основних етапів розвитку: ранньофеодальної, станово-представницької і абсолютної монархії. У період ранньофеодальної монархії апарат держави мав нескладну структуру. Він складався із глави держави (короля, князя), придворної знаті, воєнної дружини, збірників податків. Пізніше появляються станово-представницькі, виконавчі і інші органи державної влади.

У ХVII-XVIII ст., особливо в епоху буржуазних революцій в Європі, вносяться нові корективи в структуру і функціональну діяльність державного апарата. В США механізм держави утворюється за класичною схемою розподілу влад. Законодавча влада по Конституції 1787 року здійснюється Конгресом, який складався із двох палат: Палати представників і Сенату. Главою держави і уряду стає Президент США. Вищою судовою інстанцією проголошується Верховний федеральний суд, який має право перегляду законів при їх невідповідності Конституції. Формується державний апарат і в штатах: законодавчі збори, уряд, місцеві органи, поліція і суд, створюється своє кримінальне, цивільне і процесуальне законодавство.

У Франції появляються нові елементи державного механізму: Національний конвент, Директорія, Консульство при Наполеоні, Паризька комуна і інші.

Внаслідок змін, які відбуваються в суспільному житті, виникають нові і відмирають застарілі структури державного апарату. Проте у всі історичні епохи державний апарат виступає основним організуючим началом.

1.2. Структура та особливості елементів механізму держави

У літературі можна зустріти ототожнення "механізму" і "апарату" держави. Тим часом поняття механізму держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою. Механізм держави, по суті, є апаратом у дії, у функціонуванні — із усіма зв'язками, що існують і виникають між його частинами.

Механізм держави, на думку О.Ф.Скакун, має розглядатися не як проста сукупність складових елементів (державних органів, організацій, установ), а як система цих елементів, функціонально сумісних, узгоджених між собою і системою в цілому, котрі перебувають у постійному відновленні з метою підтримання своєї основної функції — управління.

Механізм держави включає:—

державні органи, що мають владні повноваження, тобто державний апарат, який містить у собі два важливих структурних елементи: апарат управління, що складається з чиновників — державних службовців, які спеціально займаються управлінням; апарат примусу — армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця (деякою мірою), тюрми, виправні заклади та ін.

— державні установи, державні підприємства, що не мають владних повноважень.

Під "державним апаратом" розуміється система органів, які безпосередньо здійснюють управлінську діяльність і наділені для цього державно-владними повноваженнями. Поняття "механізм держави" охоплює державні підприємства і державні установи, що під керівництвом апарату держави практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей держави (державні підприємства) і нематеріальних цінностей (державні установи). Для державних установ типовою є невиробнича діяльність у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, проектування, навчально-виховної, духовно-освітньої роботи тощо. Авер'янов В.Б. Державний апарат // Юридична енциклопедія: В 6т. Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 1998. — т.1 А—Г.—С 126—127.

Державні підприємства і державні установи слід відрізняти від органів держави, але їх не можна протиставляти одне одному, оскільки усі вони належать до державних організацій, які діють у єдності та взаємозв'язку: державний апарат забезпечує реалізацію функцій держави завдяки діяльності підприємств і установ, якими керує.

О.Ф.Скакун зазначає, що механізм держави, має розглядатися не як проста сукупність складових елементів (державних органів, організацій, установ), а як система цих елементів, функціонально сумісних, узгоджених між собою і системою в цілому, котрі перебувають у постійному відновленні з метою підтримання