своєї основної функції — управління.
До ознак державного апарату належать:—
система державних органів, що становить собою налагоджену структурну організацію, засновану на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на забезпечення реалізації функцій держави;—
система юридично оформлених державних органів, тобто таких, що наділені компетенцією (повноваженнями, предметом ведення, юридичною відповідальністю) і займаються управлінням суспільством на професійній основі як носії влади;—
система державних органів, у рамках якої діяльність державних службовців суворо відмежована від "власності", яка належить їм як суб'єктам;—
система органів, кожний з яких має матеріально-технічні засоби для здійснення цих функцій;—
система органів, диференційованих відповідно до принципів поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;—
система органів, яка здійснює свою діяльність з управління суспільством і виконання функцій держави у формах безпосередньо управлінських і правових.
Державний орган — це основний елемент апарату держави, який наділений певною компетенцією.
Державний орган — це частина державного апарату — група осіб або одна особа, що має юридично визначену державно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції. Авер'янов В.Б. Компетенція // Юридична енциклопедія: В 6т. Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001. — т.3: К—М.—С 125.
До ознак державного органу належать:
формується державою або безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі;
має передбачені конституцією або іншими законами спеціальні функції, які він здійснює від імені держави;
має державно-владні повноваження, що дозволяють йому здійснювати юридично обов'язкові дії;
функціонально взаємодіє із іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом "дозволено лише те, що прямо передбачено законом";
складається із службовців, що перебувають в особливих правовідносинах один з одним і органом: обсяг, порядок використання ними владних повноважень, встановлюються законом і набувають конкретизації в посадових інструкціях, штатних розкладах тощо;
має необхідну матеріальну базу — казенне майно, що знаходиться в його оперативному управлінні; свій рахунок в банку; джерело фінансування — державний бюджет;
має організаційну структуру (побудова за видами окремих служб і чисельним складом), територіальний масштаб діяльності, систему службової підзвітності та службової дисципліни.
Поряд з вказаними ознаками О.Ф.Фрицький вилкремлює ще й такі ознаки, як передбачені законодавством підстави, види та міра юридичної вілповаідальності. Конституційне право України: Підручник / За ред. О.Фрицького. – К.: Наукова думка. – 1999. – с.389.
Як і державному апарату, державному органу властиві такі правові форми діяльності: правотворча, правозастосовча, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча. Ковачев Д.А. Функция, задача, компетенция и правоспособность государственного органа // Правоведение. — 1985. — № 4.
Правотворча діяльність — форма діяльності компетентних органів держави зі встановлення, зміни або скасування правових норм. Ця діяльність охоплює підготовку проектів нормативних юридичних актів, їх прийняття та видання.
Правозастосовча діяльність — форма діяльності компетентних органів держави з реалізації правових норм. Ця діяльність охоплює організацію і контроль за додержанням правових норм
Правоохоронна діяльність — форма діяльності компетентних органів держави з попередження правопорушень і притягнення до юридичної відповідальності. Вона здійснюється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосування заходів юридичного впливу до правопорушників.
1.3. Принципи організації та діяльності державного апарату: поняття, сутність та роль у підвищенні ефективності та якості функціонування.
Для державного апарату потрібні спеціально підготовлені кадри чиновників-управлінців, які мають необхідну кваліфікацію і професіоналізм. Прошарок людей, зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію. Даний термін вживають і для негативної характеристики таких проявів у діяльності державного апарату, як формалізм, тяганина, кар'єризм, прагнення до особистої вигоди, корумпованість, байдужість до людей та їх потреб.
Щоб перебороти негативні явища, використовуються демократичні методи і стиль роботи, ціла система спеціально розроблених реально діючих заходів і механізмів, покликаних приборкати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі заходи, як заміщення посадових осіб за конкурсом, переведення управлінського апарату за контрактом, позбавлення державних службовців права брати участь у комерційній діяльності, але одночасно встановлення для них високого рівня заробітної плати (соціально-правова захищеність), яка забезпечує зацікавленість у чесній службі. Управлінський апарат має бути інструментом органів влади, обраних і контрольованих народом.
Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяльності була система принципів.
Більшість вчених схиляється до думки, що принципи організації і діяльності державного апарату – це основні ідеї, напрямки, вихідні положення, визначальні підходи формування, розвитку та діяльності державних органів. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — с.94; Кравчук М.В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навч. Посібник. – 3-тє вид., змі. Й доп.. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - с.66 Принципи права мають об'єктивний характер. Їх всебічний облік як при утворенні державних органів, так і в процесі їх функціонування дозволяє забезпечити максимальну ефективність господарювання управління суспільством.
До недавнього часу основними принципами організації і діяльності державного апарату радянська юридична наука вважала принцип широкої участі мас в управлінні державою; демократичний централізм; пролетарський інтернаціоналізм; соціалістичну законність; соціалістичну плановість, облік і контроль; партійне керівництво діяльністю всіх ланок державного апарату.
Кардинальні зміни, що відбулися в економічній, політичній і інших сферах суспільного життя нашої держави внесли суттєві зміни в структуру, зміст і характер діяльності всіх державних органів. Державне життя починається будуватися на нових принципах, що забезпечують більш ефективне функціонування механізму держави. До них належать:
принцип представництва інтересів громадян у всіх ланках державного апарату. Він забезпечується демократичною виборчою системою, реальними гарантіями соціально-економічних, політичних