3) додатково до фахової експертизи розроблюваних законодавчих актів і нормативних документів доцільно проводити мовно-термінологічну експертизу. Мета такої експертизи – поліпшити якість законодавчої і нормативної бази, забезпечити системність, понятійну узгодженість, однозначне розуміння викладених у документах вимог і положень, використовуючи застандартизовану й усталену термінологію. Оскільки термінознавство – це комплексна наукова дисципліна на стику певних галузей науки й техніки та мовознавства, експертами повинні бути термінологи-фахівці певних галузей науки й техніки та мовознавці. Експертизу нормативно-правових документів державного рівня, на нашу думку, могли б паралельно проводити фахівці спеціальних термінологічних підрозділів наукових установ органів державного нагляду за нормативними документами у сферах їхньої діяльності (наприклад, Держспоживстандарту, Держбуду тощо) і мовознавці Інституту української мови та Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАНУ.

На рівні галузей доцільно створити галузеві Нормативно-термінологічні центри і доручити їм проводити таку експертизу. У нафтогазовому комплексі вже маємо такий позитивний досвід. Щорічно з 2001 року термінологічну експертизу в нашому галузевому Термінологічному центрі перевірено близько 40 нормативних документів, загальним обсягом понад 1500 стор. За ці три роки вдалося істотно поліпшити якість нормативних документів. А з метою запобігти типовим помилкам надруковано у фахових виданнях понад 40 термінологічних консультацій і видано рекомендований Міністерством освіти і науки практичний посібник “Українська ділова мова. Практичний посібник на щодень”, що містить поради щодо складних випадків слововживання.

На рівні окремих підприємств таку експертизу можна доручити відділам стандартизації, надавши їм відповідні методичні матеріали.

4) спростити доступ розробників нормативних документів до правил українського наукового та ділового стилю, застандартизованої та рекомендованої термінології, використовуючи сучасні інтернет-технології, а саме

виставити на офіційному сайті Держспоживстандарту фрагменти ДСТУ 1.5:2003 (розділ 5) та ДСТУ 3966-2000 (додатки Г та Д), щоб ознайомити широке коло фахівців з правилами українського наукового та ділового стилю;

активізувати роботу Науково-технічної комісії з питань термінології Держспоживстандарту України, використовуючи сучасні інформаційні технології: розсилати питальники й одержувати відповіді електронною поштою, результати голосувань та винесені ухвали виставляти на офіційному сайті Держспоживстандарту, з тим, щоб їх могли використовувати всі розробники українських нормативних документів;

актуалізувати наявні термінологічні банки даних та надати доступ до них користувачам через Інтернет. Насамперед це “Національний банк застандартизованих українських науково-технічних термінів”, що містить близько 57 тис. термінів і визначень із понад 600 національних термінологічних стандартів;

забезпечити умови відвідувачам Інтернет-версії “Національного банку застандартизованих українських науково-технічних термінів” робити свої пропозиції та зауваги щодо термінів та визначень, на які б зважали, переглядаючи стандарти;

виставляти в Інтернеті проекти всіх розроблюваних термінологічних стандартів, щоб розробники одержувати пропозиції та зауваги від зацікавлених осіб;

відновити на сайті Верховної Ради України розділ “Термінології законодавства України”, який містив би терміни та визначення понять з чинних законодавчих актів;

організувати Інтернет-форуми з питань термінології.

Сподіваємося, що єдина державна політика у сфері технічного регулювання, конструктивна співпраця фахівців природничих і технічних наук з мовознавцями, спрямована на її реалізацію, дозволить істотно поліпшити якість нормативних документів усіх рівнів прийняття та їхню взаємоузгодженість, тобто створити в Україні єдине нормативно-правове поле. Це стане головним чинником зміцнення статусу української мови як державної та розширення її функціювання у сферах науки, техніки та природничо-технічної освіти.