для виконання обов'язків співро-бітниками міліції. До числа останніх належить вимога забезпечити належне функціонування загальнодозвільної (а не карально-за-страшливої) системи. Неможливо забезпечити права і свободи особи без точного дотримання робітниками органів внутрішніх справ заборон (не розголошувати відомостей стосовно приват-ного життя громадянина; не чинити дій, які зачіпають честь і гідність особи, та ін.) використання дозволянь (застосування таких жорстких заходів, як фізична сила, спеціальні засоби, вогнепальна зброя), передбачених законодавцем.
До юридичних гарантій забезпечення прав особи органами вну-трішніх справ належать:—
гарантії охорони — виражаються в порядку, підставі та межах застосування примусових заходів. Робітник органів внут-рішніх справ не має права чинити дії з обмеження свободи осо-би, що виходять за рамки закону;—
гарантії захисту — виражаються в системі правових і ор-ганізаційних засобів, спрямованих на:
а) припинення незаконного обмеження волі особи (звільнення заручників, звільнення необгрунтоване затриманого як підозрюваного у вчиненні злочину та ін.);
б) скасування незаконного правозастосувного акта (постано-ви про порушення кримінальної справи та ін.);
в) відшкодування збитків, заподіяних особі в результаті неза-конного обмеження її волі.
Превентивні-організаційні заходи, застосовувані працівниками органів внутрішніх справ для забезпечення прав особи, пов’язані з охороною правопорядку і виражаються в організації і здійсненні:—
патрульно-постової служби;—
оперативно-розшукової діяльності;—
індивідуальній і спеціальній профілактиці;—
юрисдикційній діяльності.
Роль органів внутрішніх справ та їх співробітників у забезпе-ченні прав особи визначена правовими актами, які встановили межі їх правозастосовної діяльності. Кожний із структурних під-розділів органів внутрішніх справ, їх посадових осіб має свою компетенцію: функції, завдання; керується матеріальними (ха-рактер правопорушення, особа правопорушника, ступінь про-вини та ін.) і процесуальними (термін розгляду матеріалів пере-вірки, обгрунтованість доказів та ін.) нормами в межах своїх повноважень.
Забезпечення прав і свобод особи органами внутрішніх справ залежить від подолання причин, які породжують такі порушення:—
недосконалість законодавства (суперечності, прогалини, відсутність уніфікації міжнародних і вітчизняних правових норм);—
недоліки організаційно-управлінської діяльності (нечіткість структурної побудови органів, служб, підрозділів, невідповідність їх завдань і функцій, розстановка сил і засобів та ін.);—
недостатньо високий рівень правосвідомості та правової культури (правовий нігілізм, ігнорування принципу верховенст-ва права, настанова на карально-застрашливий характер діяль-ності, недоврахування місцевих національних традицій та ін.);—
недоліки кадрової політики (низький професійний рівень підготовки кадрів, перепідготовки, проведення професійної ате-стації кваліфікаційними комісіями та ін.).
Забезпечення прав особи органами внутрішніх справ знач-ною мірою залежить від стану реалізації прав їх співробітників, насамперед від їх соціально-правової захищеності.
Гарантії прав особи потребують організаційних і процедур-них форм їх реалізації органами внутрішніх справ. Процедури надають громадянам орієнтир:*
до кого звернутися;*
яким є порядок дій;*
у якій формі здійснювати дії;*
у які строки;*
які можливі результати.