Підгалузь права — система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузі є у багатьох галузей права. Наприклад, цивільне право має підгалузі: право власності, зобо-в'язальне право, спадкове право, авторське право та ін.; фінан-сове право — банківське і податкове право; екологічне — лісове, гірниче, водне.

Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства

Можливі два трактування законодавства: широке і вузьке.

Широке трактування включає в поняття законодавства: акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління та ін.), вузьке — акти законодавчих органів: закони і постанови парламенту про введення цих законів у дію.

У СРСР під законодавством розумілися всі нормативно-пра-вові акти держави, чим знижувалася значимість закону, відбува-лася його девальвація. Закон «обростав» підзаконними, особли-во відомчими, нормативними актами, і його значення як основи законності і правопорядку в державі нівелювалося.

Нині перевага віддана вузькому трактуванню законодавства.

Законодавство держави — це система всіх упорядкованих пе-вним чином законів даної країни, а також міжнародних догово-рів, ратифікованих парламентом.

Не обов'язково, щоб нормативні акти, що входять до складу законодавства, мали форму закону. Важливо, щоб у конституції була вказівка на них як таких, що мають силу закону. До складу законодавства припустимо включати нормативно-правові акти президента, уряду, видані в порядку делегування їм законодав-чих повноважень, тобто переданих законодавчим органом (пар-ламентом) відповідно до конституції. Це так зване «делегування законодавство» (Франція, Великобританія та ін.).

Законодавство — форма життя права. Саме законодавство надає нормам права формальну визначеність (одна з ознак права).

Система права і система законодавства співвідносяться між собою як зміст і форма. Позаяк поняття системи права характе-ризує сутнісну внутрішню сторону об'єктивного права, поняття системи законодавства відбиває його зовнішню сторону — форму.

Між системою права і системою законодавства є відмінності. Вони спостерігаються в структурних елементах, змісті, обсязі.

1. Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права.

2. Система права є сукупністю правових норм, а система за-конодавства — сукупністю нормативно-правових актів.

3. В системі права норми права логічно розподілені за галузя-ми, підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права — будівельний матеріал, із якого (у різному наборі та різ-ному поєднанні) складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, коли галузь права є, а галузі законодавст-ва — немає (фінансове право, право людини на соціальне забез-печення та ін.). У цьому випадку галузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал розосереджений по кількох правових ак-тах, які потребують на уніфікацію.

У системі законодавства нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які поділені на інститути законодав-ства. Галузі законодавства створюються як з урахуванням галу-зевого принципу, так і без його врахування: галузь законодавст-ва може містити норми різних галузей права (комплексні галузі) або створюватися на підґрунті інституту або підгалузі права. Можливим є варіант, коли галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство та ін.).

4. Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулю-вання, а предмет регулювання не завжди однорідний, як у галу-зей права.

5. Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову і горизонтальну (галу-зеве), і вертикальну (ієрархічне). У федеративних державах існує законодавство федерації і законодавство її суб'єктів (верти-кальна будова).

6. Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою: гіпотеза, диспозиція, санкція, а первинний елемент системи законодавства — стаття закону, яка містить норматив-не розпорядження, котре, як правило, не містить у собі всі три структурні елементи логічної правової норми. Нормативне роз-порядження нерідко складається лише з гіпотези і санкції; дис-позиція може міститися або в іншій статті даного закону (відсиль-ний спосіб викладу), або в іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу). Закони, що включають норми різних галузей права, забезпечуються санкціями, які викладені в інших норма-тивно-правових актах (наприклад, закони про власність, про підприємницьку діяльність та ін.).

7. Система права формується об'єктивно, відповідно до існу-ючих суспільних відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єк-тів і тому включає суб'єктивний момент.

8. Структурні елементи системи права не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, власти-вих закону. Структурні елементи системи законодавства (норма-тивно-правові акти), як правило, мають назви розділів, глав, ста-тей. Вони можуть містити преамбули, формулювання цілей і принципів, загальні нормативні визначення, що складають за-гальну частину тощо.

Система законодавства є головною, але не одною лише фор-мою існування системи права, оскільки:

1) право може існувати до законодавства, коли воно форму-валося завдяки звичаям, які підтримувалися тільки-но виник-лою державою (т. зв. «дозаконодавче право»);

2) право існує поза законодавством: природні права людини мають правовий характер незалежно від закріплення їх у законі (т. зв. «показаконодавче право»).

До «позазаконодавчого права» належать й такі юридичні фо-рми права, як правовий прецедент, правовий звичай, правовий договір.