у суді міг брахман, кшатрії або вайшій. Окрім того, спеціальні судді розглядали кримінальні справи, здійснювали “нагляд за злодіями”. Більшість справ розглядалась судами громади за варновою ознакою.
Різниці між цивільним і кримінальним процесами не існувало. Розгляд справи міг початись лише за вимогою позивача або потерпілого. Сторона, що звернулась до суду, підтримувала звинувачення. Доказом були свідчення, цінність яких залежала від того, до якої варни належав свідок. За відсутності свідків вдавались до ордалій, яких було п`ять видів: зважування, (коли зважуваний вдруге ставав легшим, то його визнавали винним), вогнем (коли підозрюваний брав розпечене залізо у руки і не залишалось опіків), водою, отрутою. Велике значення мала також клятва2. Основні докази: заяви свідків (жінка не могла бути свідком).
Використана література:
1. Історія держави та права зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів / О.О. Шевченко.-К., 1997.
2. Історія держави та права зарубіжних країн: Хрестоматія для студентів юридичних вузів та факультетів / О.О. Шевченко.-К., 1998.
3. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права: Учебное пособие / Под ред.проф. З.М.Черниловского.- М., 1994.
4. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права / Под ред. К.И. Батіра и Е.В. Поликарповой. -М., 1996.-Т.1
5. Закони Ману, Г. І, ст. 31 – Задля процвітаннясвітів він (мається на увазі божественна суть – Пуруші) створив із своїх вуст, рук, стегон і ступнів відповідно брахмана, кшатрія, вайшія і шудру.
6. Ст. 115 Той, кого палаючий вогонь не обпалює, кого вода піднімає на поверхню і (з ким)незабаром не трапиться лихо, має вважатись чистим у клятві.