Контроль за діяльністю товариства здійснюють його учасники. Функцію контролю може здійснювати постійний орган товариства. У Законі України “Про господарське товариство” така функція покладена на ревізійну комісію.

Метою діяльності ревізійної комісії є здійснення контролю за фінансово господарською діяльністю постійного органу.

Порядок створення та повноваження постійного органу визначається загальними зборами або установчими документами товариства. За діяльністю постійного органу можуть створюватися аудиторські перевірки, які перевіряють звіт про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю. Аудит здійснюється незалежними особами, аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.

Учасники товариства мають право продати або іншим чином відпустити свою частку у статутному капіталі одному або більше учасникам цього товариства. Поняття відступлення частки включає в себе такі дії як міна, дарування і передбачає передання частки (її частини) іншій особі.

Учасники товариства користуються переважним правилом купівлі частки (її частини) учасникам пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства не встановлено інше. Купівля здійснюється за тією ціною, за якою пропонувався продаж частки третій особі. Якщо учасники не скористалися своїм переважним правом, протягом місяця учасник, який оголосив про продаж частки, якщо інше не встановлено статутом товариства або чинним законодавством, має право продати частку третій особі (кредитору).

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений в статуті товариства. Обмеження цього права є недійсним, оскільки це право базується на законі та є одним із прав учасників товариства.

Реалізація учасником свого права на вихід із товариства може завдати серйозних витрат для товариства, тому що при виході учасника із товариства, він має право вимагати свою частку із статутного капіталу товариства. Якщо учасник вніс свою частку, шляхом передання права користування його майном, відповідне майно у разі його виходу з товариства повертається учасникові без виплати винагороди.

Спори, що виникають у зв’язку із виходом учасника із товариства, або ж вимагання ним частки статутного капіталу вирішується у судовому порядку.

4.5. Припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, в тому числі у зв’язку із спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду – у випадках, встановлених законом.

Рішення про ліквідацію товариства на підставі аналізу економічних, організаційних та інших факторів приймають учасники товариства. Це можуть бути різні причини, наприклад, у зв’язку зі спливом строку, на який було створено товариство, досягненням мети, для якої його створено а також в інших випадках, передбачених статутом.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване також за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Наприклад, у разі визнання не дійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створені порушення, які не можна усунути.

Якщо вартість майна товариства є не достатньою для задоволення вимог кредиторів, товариство ліквідується в порядку, встановленому Законом України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив. ЦК України встановлює певні обмеження щодо зміни організаційно-правової форми товариств з обмеженою відповідальності. Так відповідно до норм ст.150 товариство може бути перетворене на акціонерне товариство або виробничий кооператив. Це норма захищає права учасників, які володіють невеликими частками у статутному капіталі товариства, і, відповідно, не можуть впливати на результати голосування при прийнятті рішення про перетворення. У товариства з обмеженою відповідальністю, у виробничого кооперативу та акціонерного товариства спільним є те, що учасники цих товариств н6есуть обмежену відповідальність по зобов’язаннях самого товариства. Тому, наприклад, перетворення товариства з обмеженою відповідальністю на повне товариство, створювало б додаткові обов’язки для учасників.

Висновок.

Господарські товариства мають право повноцінно вести свою діяльність та розвиватися, і перебувати під захистом закону, -- так само, як людина має право жити.

Одним із найважливіших видів цивільних-правовідносин є відносини, які виникають під час діяльності господарських товариств, ці відносини спрямовані на задоволення потреб учасників товариства.

Господарські товариства є юридичною особою, яка засновується на умовах засновницького договору, і діє на умовах установчих документів.

У першому розділі курсової роботи я проаналізувала діяльність господарських товариств, та умови за якими діють товариства, ліквідацію господарських товариств та умови ліквідації.

У другому розділі я розкрила суть повного товариства, основні його положення. За допомогою порівнянь з іншими товариствами я розкрила основні відмінні риси повного товариства, від інших товариств. Відмінністю цього товариства є солідарна і не обмежена відповідальність по зобов’язаннях усіх учасників.

У третьому розділі проаналізована діяльність командитного товариства. Особливістю цього виду товариства є наявність у складі його засновників двох груп (засновники і вкладники) із різним правовим становищем. Це товариство діє на підставі засновницького договору.

У четвертому розділі іде мова про товариство з обмеженою відповідальністю.

Отже господарське товариство є не просто колективним об’єднанням, яке має свою мету, а об’єднанням яке має свою дієздатність та правоздатність, і своїми діями може задовольнити потреби, які виникають на шляху діяльності товариств.

Список використаних джерел: