на поведінку носія суб'єктивних прав впливають різні фактори, під впливом яких він обмежується в такому виборі. Наприклад, під впливом хвороби, що призвела до непрацездатності, він вимушений укладати договір довічного утримання (ст. 425 ЦК України). Для по-м'якшення наслідків дії непереборної сили власник вимушений витрачати кошти, які б він за інших умов не витрачав би. Вибір способу здійснення цивільних прав залежить також від стихії ринкових відносин. Часто спосіб здійснення цивільних прав і виконання обов'язків встановлюється законом. Так, ст. 548 ЦК України не допускає прийняття спадщини під умовою, або із застереженнями. Можна назвати й інші фактори, які обмежують уповноважену особу у виборі способу здійснення цивільних прав.

Отже, при здійсненні цивільних прав встановлюють-ся певні межі. Ці межі визначаються законодавчими актами, принципами здійснення цивільних прав та іншими факторами, з якими уповноважена особа повинна раху-ватись у разі вибору способу здійснення своїх прав.

Суб'єктивне цивільне право може здійснюватись як уповноваженою особою безпосередньо, так і з допомогою представника. Представник може діяти на підстав закону, а також на підставі договору. Незалежно від того, що є підставою представництва, представник завжди повинен діяти в інтересах особи, яку він представляє, бо він реалізує не своє право, а право цієї особи.

Здійснення суб'єктивних прав нерозривно пов'язане з виконанням обов'язків. Якщо кредитор, вимагаючи повернення боргу, здійснює своє право, то боржник, повертаючи борг, виконує свій обов'язок.

Виконувати обов'язки можна як активно, так і паси-вно. Шляхом активної поведінки виконується обов'язок зобов'язаної особи у відносних правовідносинах. Напри-клад, продавець передає річ покупцеві, він діє активно. Щодо абсолютних правовідносин, то виконання обов'яз-ку зобов'язаної особи відбувається шляхом пасивних дій. Всі особи, які не є власниками певного майна, зо-бов'язані не чинити перепон власникові у володінні, ко-ристуванні чи розпорядженні належним йому майном.

При порушенні уповноваженою особою встановле-них законом, договором, моральними принципами меж здійснення своїх прав можна говорити про зловживання правом. Наймач використовує найняте майно не за при-значенням; підрядчик при виготовленні речі не виконує вказівок замовника; власник, придбавши собаку, не до-держується правил її утримання, від чого потерпають сусіди та інші громадяни, — все це приклади зловживан-ня правом.

Зловживання правом — це особливе цивільне право-порушення. Специфіка його в тому, що дії порушника випливають з належних йому прав, але при цьому пору-шують права й охоронювані законом інтереси інших осіб. Відомі випадки, коли особа використовує свої пра-ва виключно з метою заподіяти шкоду іншій особі (такі дії порушника називаються шиканою). Шикана може бу-ти як матеріального, так і процесуального характеру.

Навмисне знищення власником належного йому майна з тим, щоб таким чином отримати вигідні страхо-ві виплати, — це шикана в матеріальному розумінні.

Позивач, аби "насолити" відповідачеві, звертається до суду з позовом про відшкодування йому моральної шкоди, наперед знаючи про безперспективність такого позову. Адже доводити свою невинуватість повинен від-повідач (ч. 1 ст. 440 ЦК), а це, як відомо, несе для нього багато незручностей майнового й морального характеру. Це приклад процесуальної шикани.

Виходячи з викладеного, можна дати таке визначен-ня поняття зловживання цивільним правом. Це таке циві-льне правопорушення, яке чиниться уповноваженою особою при здійсненні нею належного їй права та виконанні обов'язку шляхом використання недозволених конкретних форм поведінки.

Від зловживання правом необхідно відрізняти пору-шення чужого права. Якщо хтось заволодіє чужим май-ном, не маючи на це права, то він діє протиправне. В наведеному прикладі особа не здійснює свого права, а відтак і не зловживає ним.

2. ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Для розвитку цивільних правовідносин в суспільстві на-дання суб'єктам права лише можливості здійснення на-лежних суб'єктивних цивільних прав недостатньо. Необ-хідно надати також можливість уповноваженій особі за-хистити свої права та охоронювані законом інтереси. Як показує життя, суб'єктивне право особи, не забезпечене необхідними цивілізованими засобами захисту, є занадто слабким і може бути порушене будь-ким, будь-яким способом і будь-коли. Через це цивільне законодавство не тільки надає можливість суб'єктам цивільних правові-дносин набувати та здійснювати суб'єктивні права, а й можливість їх захищати.

Крім суб'єктивних прав, особа може мати охороню-вані законом інтереси. Наприклад, при втраті майна власник втрачає і суб'єктивне право на нього. Але це не означає, що він втрачає інтерес щодо поповнення втра-ченого таким чином права. У зв'язку з тим, що цей ін-терес охороняється законом, він може вимагати його

захисту.

Право на захист належних тій чи іншій особі цивільних прав — це можливість застосування уповноваженою осо-бою заходів правоохоронного характеру у разі посягання на її суб'єктивні права чи охоронювані законом інтереси або у разі їх порушення. Як правило, захист суб'єктивних циві-льних прав та охоронюваних законом інтересів повинен провадитись компетентними державними органами, до яких звертається потерпілий за захистом своїх прав. Але бувають і винятки з цього правила. У разі, кати допо-мога держави може надійти надто пізно, законом допус-кається захист прав самим носієм цих прав.

Зупинимось на характеристиці кожного із названих способів захисту суб'єктивних цивільних прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. б ЦК України, захист цивільних прав здійснюється у встановленому порядку судом, арбітра-жем або третейським судом. Цивільні права можуть за-хищатись також у випадках і порядку, встановлених за-коном, товариськими судами, профспілковими та інши-ми громадськими організаціями. У випадках, окремо пе-редбачених законом, захист цивільних прав здійснюється в адміністративному порядку.

За загальним правилом, захист суб'єктивних цивіль-них, прав та охоронюваних законом інтересів здійснює-ться судами, в тому числі арбітражними.

Як основний засіб судового захисту виступає позов — вимога, звернена до суду, відкрити судове