вирішують-ся таким чином. Право власності на квартиру виникає з моменту підписання розпорядження про передачу житла наймачеві у власність, яке повинне бути оформлене про-тягом місяця. Тому якщо громадянин помер до підпи-сання розпорядження, а строк оформлення порушений не був, квартира не включається в склад спадкової маси, а якщо наймач був самотнім — то відповідно переходить до держави.
Якщо громадянин помер після підписання розпо-рядження, то квартира спадкується на загальних під-ставах.
Якщо ж строк оформлення розпорядження був по-рушений і громадянин помер після закінчення місячного строку, то спадкоємці можуть звернутися до суду з позо-вом про визнання своїх прав на спадщину.
Ця прогалина в законі була усунута Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності". Пленум легалізував поло-ження судової практики.
Окрім права приватної власності в склад спадщини можуть входити й інші права померлого громадянина: ті, які випливають з виконання певних угод; вимоги щодо відшкодування шкоди, майнові права автора, винахідни-ка; на отримання належної, але неодержаної, заробітної плати, компенсації та ін.
Так, якщо після смерті громадянина залишився не-добудований будинок, то у спадщину переходить не жи-лий будинок, а будівельні матеріали, права та обов'язки за договором підряду на будівництво.
Якщо право власності на майно у спадкодавців було відсутнє, то це майно не може входити в склад спадщи-ни. Так, самовільно побудований будинок не включаєть-ся в спадкову масу, оскільки у спадкодавця право влас-ності на цей будинок не виникло, і у відповідності з нормами чинного законодавства цей будинок підлягає вилученню. В склад спадкової маси не включається квартира, яку спадкодавець наймав за договором найму жилого приміщення, оскільки договір найму не є підста-вою набуття права власності. В разі смерті громадянина, який не одержав приватизаційні папери з будь-яких причин, право одержання належних йому до видачі па-перів також не успадковується (ст. 4 Закону України "Про приватизаційні папери").
Якщо майно належало кільком особам на праві спі-льної власності, то після смерті однієї з них спадщина відкривається тільки на належну цій особі частку.
Якщо після смерті спадкодавця залишився автомо-біль, який він отримав в органах соціального захисту безоплатно, то автомобіль підлягає поверненню в повній комплектності органу соціального захисту.
Якщо автомобіль був отриманий інвалідом на пільго-вих умовах, то він також повертається органу соціаль-ного захисту з наступним відшкодуванням ним спадкоєм-цям сплаченої інвалідом вартості автомобіля з врахуван-ня його зносу. Однак за бажанням члена сім'ї інваліда цей автомобіль з дозволу органу соціального захисту на-селення може бути йому продано через комісійний мага-зин в установленому порядку (п. 37 постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 999 "Про по-рядок забезпечення інвалідів автомобілями").
У відповідності до Інструкції "Про порядок виготов-лення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холод-ної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових ма-теріалів", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України 21 серпня 1998 р., у випадку смерті власника нагородна нарізна вогнепальна зброя армійського зразку негайно здається родичами померлого в органи внутрі-шніх справ безкоштовно. Також безкоштовно повинні бути здані у військові комісаріати або в органи внутріш-ніх справ кортики. Право власності на ці речі у спадко-ємців не виникає.
Мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя протягом десятиденного строку повинна бути зда-на в органи внутрішніх справ на тимчасове зберігання — до вирішення питання про спадкування майна. Якщо хтось із спадкоємців бажає стати власником такої зброї, то вона може бути зареєстрована на його ім'я у встанов-леному порядку. У випадках, якщо серед спадкоємців немає осіб, які можуть мати або мають право на збері-гання зброї, зброя померлого власника повинна бути в місячний строк продана або подарована особі, яка має дозвіл органів внутрішніх справ на придбання мисливсь-кої вогнепальної зброї.
Не переходять у спадщину ті права та обов'язки, які хоч і є майновими, але носять суто особистий характер. Це право на отримання аліментів, право на користування жилим приміщенням, право на пенсію, на членство у кооперативі, товаристві. Не переходять у спадщину пра-во на ім'я, вчене звання, державні нагороди, військове звання.
В склад спадщини входять не лише права спадкодав-ця, але й ціла низка майнових зобов'язань, а саме — борги спадкодавця.
Відкриття спадщини — це наявність певних юридич-них фактів, з якими законодавець пов'язує виникнення права спадкування. Спадкові правовідносини виникають із смертю громадянина або з оголошенням його у вста-новленому порядку померлим. Для вирішення багатьох питань спадкового права суттєве значення має час і місце відкриття спадщини.
Саме з часом та місцем відкриття спадщини по-в'язане встановлення таких істотних обставин, як: ви-значення кола спадкоємців; визначення строку для при-йняття спадщини чи відмови від спадщини; склад спад-кового майна; закон, яким потрібно керуватися. Саме за місцем відкриття спадщини вживаються заходи з охоро-ни спадкового майна і видається свідоцтво про право на спадщину.
ЦК України визначає час відкриття спадщини як день смерті спадкодавця, факт і дата смерті якого під-тверджуються свідоцтвом органів РАГСу чи іншим до-кументом, який видається у передбачених законом ви-падках (наприклад, повідомлення Міністерства оборони про загибель військовослужбовця).
У тих випадках, коли спадкодавець оголошується померлим за рішенням суду, днем смерті вважається день вступу в законну силу рішення суду про оголошен-ня такого громадянина померлим.
Якщо ж громадянин пропав безвісти за обставин, які загрожували йому смертю або давали підстави припуска-ти, що він загинув від нещасного випадку, суд може в своєму рішенні визначити день його смерті — тобто день