Курсова робота на тему:

Добірка нормативних документів на тему: «ЗАРПЛАТА»:

ЗАРПЛАТА

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

(ЗУ «Про оплату праці», ст. 1. Заробітна плата)

1. Заробітна плата

Складові фонду заробітної плати

До фонду заробітної плати належить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (див. схему).

До фонду основної заробітної плати належить заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками робітників та посадовими окладами службовців.

До основної заробітної плати включено також суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів, телеграфних агентств, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і (або) оплата їх праці, що здійснюється за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на певному підприємстві.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

До фонду додаткової заробітної плати входять надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством (за високу кваліфікаційну майстерність, за класність водіям, персональні надбавки, за знання іноземної мови тощо).

До фонду додаткової заробітної плати також належать оплата щорічних і додаткових відпусток, компенсація за невикористану відпустку, премії за виробничі результати, включаючи премії за економію матеріальних ресурсів тощо.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у вигляді винагород за підсумками роботи за рік, винагороди за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога, вартість путівок на лікування та відпочинок тощо.

Перелік виплат, які належать до основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних витрат наведено в інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Мінстату України від 11.12.95 р. №323 та зареєстрована в Мін’юсті України 21.12.95 р. за №465/1001 (див. нижче).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво органом.

Схема 1.

Структура заробітної плати

Розмір мінімальної зарплати

Законом України «Про оплату праці» встановлена державна соціальна гарантія у вигляді мінімальної заробітної плати, яка є обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності. Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну або погодинну норму праці (обсяг робіт). З 1 липня 1998 р. встановлено розмір мінімальної заробітної плати — 55 грн (див. нижче).

До прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальний розмір заробітної плати, розмір мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова величина для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат.

Якщо ж зарплата виплачується у розмірі нижчому, ніж законодавчо встановлена, то, відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог законодавства про працю (а саме так можна трактувати ці виплати) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, яким надано право прийняття на роботу, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штрафи накладаються районними (міськими) судами за заявами прокуратури, Державної інспекції праці, Мінпраці або профспілок.

Строки і періодичність виплати зарплати

Відповідно до статті 24 Закону «Про оплату праці» заробітна плата має виплачуватись у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Довідка «ГК»:

Документи, якими регламентується виплата зарплати

1. Закон України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.95 р.;

2. Закон України «Про відпустки» №504/96-ВР від 15.11.96 р. («ГК» №19/98);

3. Кодекс законів України про працю (гл. 7);

4. Закон України «Про колективні договори і угоди» №3356-XII від 01.07.93 р.;

5. Закон України «Про підприємництво» №698-XII від 07.02.91 р.;

6. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» №137/98-ВР від 03.03.98 р.

Виплата зарплати натурою

Колективним договором може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, за винятком товарів, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №244 (див. нижче).

У цей перелік включена зброя та інша продукція військового призначення, отруйні речовини, нафта і нафтопродукти, будівельні матеріали, медичні товари, тютюн, вовна, шкіра, лікарські рослини та інші.

Законом «Про оплату праці»