При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про загальну суму заробітної плати, розмір і підстави відрахувань із заробітної плати, суму зарплати, що належить до виплати.

Складовою частиною фонду заробітної плати є заробітна плата працівників за час щорічних основних та додаткових відпусток.

Порядок надання та оплати відпусток регулюється Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. №504/96-ВР, який разом з іншими нормативними документами, що регулюють відпустки, надруковано в «Галицьких контрактах» №19 за 1998 рік.

Зарплата при роботі за сумісництвом

Статтею 19 Закону «Про оплату праці» встановлено, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів від 28.06.93 р. №43 (див. «ГК» №38/98) встановлено, що для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Якщо робота за сумісництвом виконується на іншому підприємстві, то прибутковий податок з доходу за цю роботу щомісяця вираховується за ставкою 20 відсотків. Підприємство, яке виплачує кошти, зобов’язане не пізніше як через 30 днів після виплати надіслати до податкових органів відомості за формою №2 про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку.

Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов’язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи.

Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій визначено перелік робіт, які не є сумісництвом.

Оплата праці страйкарів

При вирішенні питання оплати праці працівників, які брали участь у страйках, необхідно керуватися Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03.03.98 р. №137/98-ВР (див. нижче). Цим законом встановлено, що участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв’язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов’язки, зберігається заробітна плата у розмірах, не нижчих від установлених законодавством та колективним договором, укладеним на цьому підприємстві як за час простою не з вини працівника.

Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Збитки, заподіяні власникові або уповноваженому ним органу (представнику) страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать).

Довідка «ГК»:

Гарантії щодо зарплати при страйку

Витяг із ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»

Стаття 27.

Гарантії для працівників під час страйку

Участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За рішенням найманих працівників чи профспілки можуть бути утворені страйковий фонд з добровільних внесків і пожертвувань.

За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв’язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов’язки, зберігається заробітна плата у розмірах не нижче від установлених законодавством та колективним договором, укладеним на цьому підприємстві, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов’язком власника або уповноваженого ним органу (представника).

Стаття 28.

Наслідки участі працівників у страйку

Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни.

Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується.

Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Оплата праці у святкові і неробочі дні

Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:—

відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;—

працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;—

працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Довідка «ГК»:

Святкові та неробочі дні згідно зі статтею 73 Кодексу законів України про працю:—

1 січня — Новий рік;—

7 січня — Різдво Христове;—

8 березня — Міжнародний жіночий день;—

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;—

9 травня — День Перемоги;—

28