РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі

План

Особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі

Юридичне обслуговування с/г підприємств. Права та обов’язки юридичної служби.

Задача

Особливості приватизації державного майна в агропромисловому комплексі.

Агропромисловий комплекс України представлений широким колом різноманітних державних підприємств, до яких належать: радгоспи; рибгоспи; інкубаторно-птахівницькі підприємства; ремонтні підприємства; підприємства з матеріально-технічного та агрохімічного забезпечення; підсобні господарства промислових підприємств; будівельні підприємства; підприємства і організації харчової та переробної промисловості; підприємства і організації із заготівлі та зберігання сільськогосподарської продукції; підприємства з виробництву тари і пакувальних матеріалів; торговельні та комунально-побутові підприємства системи агропромислового комплексу та інші, приватизація яких здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Водночас визначено, що особливо важливі об'єкти АПК приватизуються за погодженням з Кабінетом Міністрів України. До них віднесено: елітно-насінницькі та насінницькі господарства; господарства з вирощування ефіроолійних та лікарських рослин; підприємства і установи державної ветеринарної медицини і "Зооветпостачу"; державні тваринницькі комплекси, племінні та кінні заводи, птахофабрики; селекційно-гібридні центри; плодорозсадники; організації системи сортовипробування і сорторайонування; підприємства цукрової й масложирової промисловості: хлібокомбінати, хлібозаводи, макаронні фабрики та державні комбікормові заводи; тютюново-ферментаційні підприємства.

При визначенні способу приватизації керуються загально визначеною класифікацією об'єктів за їх балансовою вартістю. Приватизація підприємства здійснюється шляхом викупу його товариствами покупців за кількома варіантами: за альтернативним планом приватизації; продаж з відстрочкою платежу; за конкурсом чи на аукціоні; викуп державного майна, зданого в оренду з викупом. При цьому способі власником об'єкта стає товариство покупців, створене його працівниками. Такий спосіб приватизації (оренда з викупом) не передбачає конкуренції покупців.

Методика проведення приватизації. Робота щодо приватизації майна державних підприємств розпочинається зі створення товариства покупців, яке здійснюється за ініціативою членів трудового колективу на добровільних засадах. Рішення про створення товариства покупців приймається на загальних зборах трудового колективу, на яких присутні не менше 50 % працівників підприємства, що бажають створити таке товариство. До його складу повинно входити не менше трьох осіб. Рішення зборів оформляється протоколом, а також укладанням угоди про спільну діяльність.

Угода про спільну діяльність підписується всіма членами трудового колективу, які виявили бажання створити товариство покупців, їх підписи засвідчуються нотаріально та печаткою підприємства.

Товариство має право одержувати кредити при наявності укладеного ним та нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу державного майна і виступає як юридична особа.

Члени товариства покупців мають право на частину придбаного майна, беруть участь в управлінні справами товариства і зобов'язані робити грошові внески для викупу державного майна та виконувати рішення зборів і обов'язки, передбачені спільною угодою.

Товариство покупців припиняє свою діяльність після створення та реєстрації приватизованого підприємства, про що у 3-денний строк повідомляється органу, який його зареєстрував.

Після прийняття рішення Фондом державного майна (ФДМ) про приватизацію об'єкта протягом 1 міс. ним створюється комісія з приватизації, про що в 3-денний строк повідомляється місцевій та районній Радам, на території яких знаходиться об'єкт приватизації, органу державного управління та держадміністрації міста чи області.

До складу комісії входять: представники товариства покупців, інші особи, що подали заяву на приватизацію, представники державного органу приватизації, органу державного управління, місцевої ради народних депутатів, фінансових органів.

Склад комісії та її голова розробляє план приватизації об'єкта та подає його на затвердження в орган приватизації. План складається з 11 розділів.

Діяльність комісії з приватизації припиняється за рішенням органу приватизації після затвердження плану останньої. Після цього товариство покупців за встановленою формою укладає з Фондом державного майна договір викупу державного майна, розробляє установчий договір про заснування і діяльність створеного підприємства (акціонерного товариства) чи іншого виду формування (об'єднання) та статут обраного виду підприємства, які подає при реєстрації приватизованого підприємства районній (міській) державній адміністрації та місцевій раді.

У статуті відображується вся організаційно-правова та економічна діяльність підприємства. Орієнтовний статут акціонерного товариства складається з таких розділів:

утворення та правовий статус підприємства (товариства, об'єднання); статутний фонд та акції; внески у резервний та інші фонди; керівні органи; загальні збори акціонерів; правління підприємства (товариства); спостережна рада; ревізійна комісія; персонал;

річний план діяльності, фінансові облікові документи, бухгалтерська й аудиторська діяльність, розпуск та ліквідація підприємства.

При організації акціонерного товариства підприємство випускає акції (бланки акцій, як і інші цінні папери, випускає Національний банк). Випуск акцій в обіг обов'язково реєструється у фінансових органах.

Загальна кількість акцій не може перевищувати розмір статутного фонду підприємства. Додатково вони можуть бути випущені після викупу всіх акцій, випущених на суму статутного фонду, як засіб мобілізації додаткових фінансових ресурсів. Додаткові акції мають ринкову ціну (більшу за їх номінальну вартість) і реалізуються на фондових біржах.

Акції, підписані та оплачені колективом, належать до класу "А", акції ж, підписані й оплачені Фондом державного майна, до класу "Б". Ці акції також можуть бути викуплені у Фонду державного майна шляхом відкритої передплати за рахунок приватизаційних паперів.

Особливості приватизації радгоспів. Радгоспи, як відомо, належать до державних сільськогосподарських підприємств, основні засоби та вироблена продукція яких належать державі. Радгоспи, як і колгоспи, перебували на повному господарському розрахунку, а розширене відтворення здійснювали, як правило, за рахунок прибутку. Так само в них діяли загальні занадто низькі закупівельні ціни на продукцію, однаковими були принципи оплати праці і матеріального стимулювання та інші взаємовідносини держави і господарства.

Отже, є всі підстави вважати, що робітники радгоспу мають право на володіння майном, як і колгоспники, і його приватизація в значному обсязі повинна здійснюватись на безоплатній основі.

У прийнятій 19 січня 1994 р. Кабінетом Міністрів