У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


інший порядок визначення кількості голосів. [10; 30].

Наприклад, учасники можуть надати функцію керування товариством одному з учасників чи кільком учасникам. Установчий договір так само може передбачати можливість прийняття рішень більшістю голосів учасників, тобто не вимагати одностайності всіх учасників для рішення всіх чи визначених питань, що стосуються діяльності товариства.

У повному товаристві кожен учасник має один голос, якщо установчим договором не передбачений інший порядок визначення голосів учасників. Наприклад, залежно від розміру частки кожного учасника в складеному капіталі товариства.

Учасник повного товариства має безмовне право знайомитися з його документацією навіть у випадку, коли він не уповноважений на ведення справ від імені товариства. Це зумовлено тим, що зазначений учасник не звільняється від субсидіарної відповідальності по боргах товариства усім своїм майном, тому він вправі бути в курсі справ товариства і вимагати в судовому порядку припинення повноважень тих учасників, що неналежним чином ведуть справи товариства. Зазначена вимога законодавства необхідна для захисту прав і інтересів учасників товариства.

Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступаю від імені товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників товариства.

Якщо в установчому договорі визначаються декілька учасників, які наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства самостійно. В установчому договорі може бути відзначено, що такі учасники мають право вчиняти відповідні дії лише спільно. Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов’язані надавати решті учасників на їх вимогу повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства припиняються повністю або частково з припиненням діяльності самого товариства у зв’язку з відмовою учасника від доручення чи скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.

Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати втрати за умови, якщо доведено, що внаслідок його дій товариство зберегло чи відповідно надбало майно, яке перебільшує за вартістю понесені товариством втрати [15; 25].

У разі спору між учасниками повного товариства повноваження на ведення справ товариства, надані одному чи кільком учасникам, можуть бути припинені судом на вимогу одного чи кількох інших учасників товариства за наявності для цього достатніх підстав, зокрема внаслідок грубого порушення учасником, уповноваженим на ведення справ товариства, своїх обов’язків чи виявлення його нездатності до розумового ведення справ. На підставі рішення суду до засновницького договору товариства вносяться необхідні зміни (ч. 3ст. 122 ЦК).

Припинення повноважень окремих учасників набирає сили з моменту внесення відповідних змін до установчого договору повного товариства на підставі рішення суду.

Також учасники повного товариства не вправі від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (окрім акціонерних товариств), які мають однорідну з повними товариством мету діяльності (ст. 70 Закону України „Про господарські товариства”).

У разі порушення правил, встановлених господарським законодавством України, учасники зобов’язані компенсувати збитки, заподіяні товариству цими діями.

1.3. Зміни у складі учасників повного товариства

Порядок і особливості виходу, виключення та вибуття учасників зі складу повного товариства визначається ЦК України, іншими законами та засновницьким договором.

Зміни у складі учасників повного товариства можуть бути у зв’язку з:

1) виходом учасника повного товариства з його складу з власної ініціативи;

2) виключенням зі складу учасників;

3) вибуттям зі складу учасників з причин, що не залежать від учасника (ч. 1 ст. 125 ЦК України).

Підстави виходу учасника з повного товариства класифікуються за вольовою ознакою:

Так, перша підстава – вихід учасника – здійснюється з ініціативи самого учасника. Виключення учасника здійснюється з ініціативи інших учасників, а вибуття – пов’язане з причинами, що не залежать від волі учасників.

Учасник повного товариства, що було створене на невизначений строк може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніше, як за три місяці. Такий вихід учасника з повного товариства є підставою для припинення участі в ньому і здійснюється за власною ініціативою.

Вихід із товариства, що було створено на визначений строк, допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що попередження про це надійшло не пізніше як за 6 місяців.

Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного товариством а даному році. Майно, надане учасникам товариства тільки для користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Учасник повного товариства може бути виключений із товариства у порядку, який встановлений установчим (засновницьким) договором товариства.

Учасник повного товариства може бути виключений з повного товариства у зв’язку з тим, що він:

1) систематично не виконую чи неналежним чином виконує обов’язки, які покладені на нього товариством;

2) перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.

Виключення учасника з повного товариства призводить до наслідків, які характеризують вихід учасника з повного товариства.

Вибуття із складу повного товариства може за таких ознак:

1) смерті учасника або оголошення його померлим – за відсутності спадкоємців;

2) ліквідацією повного товариства (в тому числі у


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8