3) недієздатність, обмеження цивільної дієздатності або визнанні безвісті відсутнім учасника;

4) у зв’язку з примусовою реорганізацією повного товариства (за рішенням суду);

5) звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частині учасника у складеному капіталі товариства.

Учасник повного товариства може бути оголошеним померлим тільки за рішенням суду, якщо у місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування протягом трьох років, а якщо він пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підставу припускати його загибель від нещасного випадку протягом шести місяців. Такий учасник оголошується померлим від дня набрання законної сили рішення суду про це. Таким чином, на основі рішення про оголошення учасник повного товариства померлим відбувається його вибуття з складу товариства.

У випадку смерті учасника повного товариства або оголошення його померлим всі його права та обов’язки на участь у повному товаристві переходять до спадкоємців (якщо вони є). Вступ спадкоємців у повне товариство допускається тільки за згодою всіх інших учасників.

Спадкоємці чи правонаступники, не прийняті в товариство, або які не вступили в нього, мають право на виділення частки в натурі при згоді учасників чи н грошовий еквівалент частки, але одночасно до них переходять усі ризики відповідальності перед кредиторами товариства, що лежали на вибулому учаснику в межах розміру частки.

Ліквідація повного товариства може відбуватися у зв’язку з рішенням учасників товариства, а також у зв’язку з установчим договором товариства, тобто зазначеним в ньому строку, на який було створено товариство. Також ліквідація повного товариства може відбуватися за рішенням суду при допущенні помилок при державній реєстрації повного товариства, які неможливо усунути, в інших випадках встановлених законом.

Банкрутство – це визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність через застосування ліквідаційної процедури [16; 238], тобто у зв’язку з тим, що учасники повного товариства нездатні виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі щодо сплати податків і зборів, повне товариство визнається арбітражним судом банкрутом.

Учасник повного товариства визнається недієздатним з моменту набрання законної сили рішення суду. День визнання учасника недієздатним рішенням суду є підставою виходу такого учасника з повного товариства.

Учасник може бути обмеженим у дієздатності у зв’язку з нерозважливим розпорядженням коштів повного товариства, використанням їх не за призначенням, при умові якщо це спричинено психічним розладом, тобто здатністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У такому випадку інші учасники товариства можуть звернутися до суду з вимогою обмежити такого учасника у дієздатності. Порядок визнання учасника недієздатним чи обмежено дієздатним встановлюється Цивільним процесуальним Кодексом.

Учасник повного товариства буде вважатися безвісти відсутні у зв’язку з тим, що протягом одного року немає відомостей про його проживання і його перебування.

Порядок визнання учасника товариства безвісти відсутнім встановлюється ЦПК України.

Реорганізація повного товариства може здійснюватися у формі злиття, приєднання, поділу , виділення чи перетворення. Реорганізація товариства може здійснюватися у примусовому порядку за рішенням суду, якщо воно наприклад, зловживає своїм монопольним становищем на ринку, його діяльність може призводити до екологічних, демографічних та інших негативних наслідків, які зачіпають інтереси населення території. Воно (повне товариство) буде вважатися реорганізованим з моменту виключення його з Державного реєстру України.

Порядок визначення вартості частки і терміни її сплати ч виділення в натурі встановлюються установчим договором або чинним законодавством. Так, учасники можуть домовитися про необхідність проведення експертної оцінки частки, наприклад, при виділенні майна в натурі. У такому випадку оцінка майна буде вироблятися незалежним експертом за справедливою (ринковою) вартістю відповідно до затверджених методик. Справедлива (ринкова) вартість – вірогідна ціна, на яку майно може бути продано на дату оцінки на відкритому конкурентному ринку за відсутності додаткових інвестиційних умов угоди між обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами.

1.4. Відповідальність учасників повного товариства за зобов’язаннями

Учасники повного товариства солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім майном, що їм належить.

Якщо при ліквідації повного товариств виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення.

Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства, тобто якщо одним із учасників повного товариства солідарне зобов’язання виконане в повному обсязі, то інші учасники звільняються від зобов’язань перед кредитором повного товариства, але в них з’являються зобов’язання перед учасником, що виконав вимоги кредитора. Учасник повного товариства, що виконав вимоги кредитора, сам потрапляє в роль кредитора за солідарним зобов’язанням стосовно до інших учасників повного товариства і наділяється правом пред’являти до них регресій ні вимоги, але тільки в розмірі, пропорційному їх часткам у складеному капіталі повного товариства.

Залежно від розсуду кредитора повного товариства, кожний із учасників зобов’язаний цілком виконати солідарне зобов’язання за повне товариства і при цьому відповідає усім своїм майном, незалежно від того, з’явилося зазначене зобов’язання до вступу учасника в товариство чи вже після цього. Якщо учасник, якому була пред’явлена вимога кредитора, виявився не в змозі задовольнити вимоги кредитора в повному обсязі, то кредитор вправі звернутися з зазначеною вимогою в незадоволеному обсязі до будь-кого з учасників повного товариства чи до всіх спільно. Солідарність зобов’язання зберігається до повного задоволення вимог кредитора повного товариства.

Учасник повного товариства, який вибув