Таким чином, учасники повного товариства відповідаються за зобов’язаннями товариства пропорційно своїм часткам у складовому капіталі товариства.

1.5. Ліквідація повного товариства

Ліквідація – це припинення прав і обов’язків підприємства без правонаступництва, тобто без переходу прав і обов’язків до інших осіб [14; ].

Повне товариство ліквідується з підстав, які передбачені в ст. 110 ЦК України, це зокрема:

1) за рішенням її учасників, а також із закінченням строку, на який було створене повне товариство, в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації повного товариства. Через допущення при його створенні порушень, які не можна усунути, а також в інших випадках встановлених законом.

Повне товариство ліквідується, крім підстав, зазначених у ст. 110 ЦК України, у разі, якщо в товаристві залишається один учасник. Він має право протягом шести місяців з моменту, коли став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в інше господарське товариство у визначеному законом порядку. Зазначене положення закріплене в ЦК України у зв’язку з тим, що, на відміну від акціонерного товариства ч товариства з обмеженою (додатковою) відповідальністю, в повному товаристві не може бути менше ніж два учасники. Тому повне товариство може бути перетворене у командитне товариство [14; 205].

Відповідно до ст. 34 Закону „Про підприємництва в Україні” ліквідація повного товариства повинна проводитися з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням його учасників, суду.

Товариство вважається ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України.

Процес ліквідації повного товариства можна поділити на декілька етапів:

І. Призначення ліквідаційної комісії, установлення порядку і строків ліквідації;

ІІ. Вміщення в офіційній пресі оголошення про ліквідацію.

ІІІ. Стягнення дебіторської заборгованості повного товариства, яке ліквідується і задоволення вимог кредиторів.

IV. Складання ліквідаційною комісією ліквідаційного балансу.

V. Внесення запису про ліквідацію повного товариства до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності.

Згідно з ст. 35 Закону України „Про підприємництво в Україні” ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом. Ліквідація повного товариства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється учасниками товариства.

Учасники, суд, арбітражний суд або орган, уповноважений створювати підприємство, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, установлює порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторів, який не може бути менше двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію.

Діяльність ліквідаційної комісії регулюється законодавством України. Основні вимоги сформульовано деяким чином у Законі „Про підприємництва в Україні” (ст. 35) і Законі „Про господарські товариства” (ст. 20).

Ліквідаційна комісія зобов’язана повідомити про ліквідацію товариства в пресі (за місцезнаходженням), про порядок і строк ліквідації. Вживає відповідні заходи для стягнення дебіторської заборгованості повного товариства, викликає його кредиторів та їх претензії. Особи, які мають угоди з повним товариством повідомляються про ліквідацію письмово. Кредитори можуть заявити свої вимоги до повного товариства у строк не менший ніж два місяці з дня оголошення ліквідації повного товариства.

Виплата грошових сум кредиторам повного товариства, яке ліквідується, проводиться у порядку черговості, встановленого ст. 112 ЦК України. Суть черговості полягає у тому, що вимоги кожної наступної черги виконуються після повного задоволення вимог попередньої черги. Якщо в межах однієї черги майна для повного погашення боргів не вистачає, то учасники повного товариства солідарно несуть відповідальність усім своїм майном, яке не покривається складовим капіталом товариства.

У повному товаристві при ліквідації в першу чергу погашається заборгованість перед особами, які працюють на умовах найму, потім перед бюджетом, а потім – перед іншими кредиторами, а вже після погашення всіх заявлених претензій і вирішених усіх викликаних у процесі ліквідації спорів, кошти, що залишилися, розподіляються між учасниками товариства (ст. 21 Закону „Про господарські товариства”).

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками повного товариства або органом, що приймав рішення про ліквідацію повного товариства.

Ліквідація повного товариства, як одного з видів господарських товариств, може бути пов’язана зі скасуванням її державної реєстрації, що здійснюється органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності. В такому випадку до органу державної реєстрації учасниками повного товариства подаються такі документи:

- заяви (рішення) учасників (власників) чи уповноваженого органу у випадках передбачених законодавством;

- акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженого органом, що призначеним ліквідаційну комісію;

- довідка аудитора (при необхідності) для перевірки достовірності ліквідаційного балансу;

- довідки установ банків про закриття рахунків;

- довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;

- підтвердження про облікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію повного товариства.;

- довідки архіву про прийняття документів, що підлягають довгостроковому зберіганню;

- довідки органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів, оригіналів установчих документів (установчий договір);

- свідоцтва про державну реєстрацію [14; 235].

Також, однією з підстав примусової ліквідації повного товариства на підставі рішення суду або арбітражного суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, є систематичне або грубе порушення ним законодавства (підпункт