Повне товариство є ліквідованим з дня внесення до єдиного державного запису про його припинення.

Специфічною обставиною ліквідації повного товариства є випадок, коли у його складі залишається тільки один учасник. Однак цей учасник має право протягом шести місяців з моменту, коли від став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в інше господарське товариство у порядку, встановленому ЦК.

Це застереження зроблене для усунення можливих негативних наслідків щодо діяльності самого товариства.

Наприклад, було створене повне товариство з двома учасниками. Діяльність товариства є прибутковою, існує багато взаємовигідних відносин з іншими фірмами. Несподівано один із учасників повного товариства вмирає, що в свою ергу стає підставою для ліквідації повного товариства. Однак у учасника, який залишився, є можливість у шестимісячний термін перетворити існуюче повне товариство в інший вид господарського товариства. Таким чином, діяльність прибуткової організації не переривається і вона продовжує існувати.

Окрім того, цією статтею також передбачена інша ситуація, товариство у разі виходу учасника з повного товариства, виключення одного з його учасників із товариства, смерті учасника товариства, ліквідації юридичної особи – учасника товариства або звернення кредитором одного з учасників стягнення на частину майна, пропорційну його частці у складеному капіталі, може продовжити свою діяльність.

Це можливе тільки у тому випадку, коли виникнення однієї із зазначених подій, було попередньо обговорене у засновницькому договорі, або у випадку наявності попередньої згоди між учасниками, які залишилися у товаристві.

У разі виходу учасника з повного товариства, виключення одного з його учасників із товариства, смерті учасника товариства, ліквідації юридичної особи – учасника товариства або звернення кредитором одного з учасників стягнення на частину майна, пропорційну його частці у складеному капіталі, товариство може продовжити свою діяльність, якщо це передбачено засновницьким договором товариства чи домовленістю між учасниками, що залишаються. (ч. 2 ст. 132 ЦК України).

Це можливе тільки у випадку, коли до складу створеного повного товариства первісно входило не менше трьох осіб.

Розділ ІІ. Відмінність повного товариства від інших господарських товариств

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарські товариства можуть бути створені у формі:

1) Повного товариства;

2) Командитного товариства;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю;

4) Товариства з додатковою відповідальністю;

5) Акціонерного товариства.

Відповідно до Закону України „Про господарські товариства” визначається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Повне товариство відрізняється від інших господарських товариств кількома рисами:

1) відсутністю законодавчих вимог щодо розміру і порядку формування майна, рішення цих питань є приреготивою учасників і фіксується в установчому договорі;

2) наявністю тільки одного установчого документа – установчого (засновницького) договору;

3) відмінністю органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється його учасниками;

4) учасники товариства несуть субсидіарну. Солідарну відповідальність за зобов’язання товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

5) законодавчо встановленими обмеженнями для учасників конкурувати з повним товариством та забороною звернення стягнення на частку учасника товариства за його власним зобов’язаннями.

Найбільш характерною відмінною рисою повного товариства є становлення солідарної, по суті необмеженої відповідальності учасників товариства всім їхнім майном за зобов’язаннями товариства. Така відповідальність означає, що кожний учасник повного товариства відповідає за зобов’язаннями товариства усім своїм майном незалежно від його частки в повному товаристві і від части участі інших учасників. При неможливості стягнення за зобов’язаннями товариства з одного учасників (наприклад, через його банкрутство), його відповідальність за зобов’язаннями товариства повинні нести інші учасники товариства пропорційно їхнім внескам.

Оскільки, норма про відповідальність учасників товариства має імперативний характер, не допускається укладення угоди між учасниками про обмеження угоди. Якщо ж таку угоду учасників товариства про зміну або зменшення відповідальності все ж буде укладено, то вона не матиме юридичної сили. Ці правила поширюються не тільки на засновників товариства, але й н тих його учасників, які вступили в товариство після його державної реєстрації.

Повне товариство зближує із товариство із додатковою відповідальністю підвищена відповідальність учасників товариства, однак ця відповідальність має різний характер: якщо у товаристві з додатковою відповідальністю відповідальність стосується лише певної частини належного особистого учасникам майна, в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до суми внесених ними внесків, то в повному товаристві ця відповідальність не обмежена такими рамками, а стосується всього майна учасників.

Ця форма господарського товариства приваблива для його потенційних контрагентів, оскільки її позитивною рисою є жорстка система відповідальності учасників, що служить додатковою гарантією щодо підприємства. Водночас, система відповідальності кожного з учасників повного товариства за всіх інших припускає наявність особисто-довірчих відносин між учасниками, що звужує сферу застосування цієї форми господарського товариства.

Слід пам’ятати, що деякі види підприємницької діяльності відповідно до встановлених законодавством вимог можуть здійснюватися тільки господарські товариства у вигляді повних товариств. Наприклад, ломбардні операції нарівні із державними підприємствами та організаціями мають право здійснювати тільки повні товариства відповідно до встановлених ст. 4 Закону України „Про підприємництво” обмежень у здійсненні підприємництва.

За законодавством більшості держав під повним товариством розуміють об’єднання фізичних та (або) юридичних осіб, створене для здійснення підприємницької діяльності під загальною фірмою. Незважаючи н те, що повні товариства є суб’єктами торгового обороту, сучасне законодавство більшості держав не наділяє їх правами юридичної особи.

Висновок

Отже, повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Воно характеризується такими ознаками:

1) об’єднання діяльності учасників;

2) солідарна