Таким чином, очевидно, що проект Податкового кодексу України вніс значні зміни до нині чинного Декрету “Про державне мито”, врахувавши потреби часу щодо розширення бази оподаткування.

Водночас висловлюються думки, що прийняття Кодексу в зазначеній редакції приведе до значних втрат бюджету. Для компенсації втрат пропонується, наприклад, змінити ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру до арбітражного суду. Наводиться досвід інших держав (Росії та Киргизстану), в яких запроваджені диференційовані, залежно від ціни позову ставки державного мита. Відомо, що диференційовані ставки державного мита ускладнюють адміністрування платежу, і Україна свого часу відмовилась від цього. Водночас встановлення прогресивних ставок спонукає платників до ухилення від сплати більших сум мита при поданні позовних заяв шляхом зниження ціни позову.

До того ж підвищення ставок державного мита в умовах скрутного матеріального становища більшості підприємств може призвести до зменшення кількості звернень до суду, що в свою чергу, негативно вплине на надходження державного мита до державного бюджету і стане перешкодою в реалізації права суб’єктів господарювання щодо захисту своїх майнових інтересів у арбітражних судах.

Негативний вплив на надходження державного мита до бюджету може також мати запозичення досвіду Казахстану щодо звернення до суду без сплати державного мита, оскільки звільнення позивача від сплати мита при поданні позовної заяви призведе до того, що державне мито стягуватиметься із відповідача як правило неплатоспроможного, за результатами розгляду справи. “За даними державних податкових адміністрацій на місцях, на яких ст.116 Господарського процесуального кодексу України обов’язок стягнення до державного бюджету державного мита за наказами арбітражних судів, добровільно сплачується підприємствами лише 20% належних до сплати за наказами сум. Решта 80% стягується працівниками органів державної податкової служби України із значними запізненнями, оскільки потребує вживання додаткових заходів у зв’язку з незадовільним фінансовим станом підприємств-боржників, які мають великі суми заборгованості минулих років з податків і платежів до бюджету.”

Підсумовуючи викладене, констатуємо, що сліпе копіювання досвіду інших країн не в усьому прийнятне для України. Тому опоненти урядового проекту Податкового кодексу України ще мають час проаналізувати всі положення розділу VII “Державне мито” і запропонувати до обговорення на пленарних засіданнях Верховної Ради Податкового кодексу України свої зауваження та пропозиції, які справді заслуговують на увагу.

Також слід звернути увагу на такі види неоподатковуваних надходжень, як надходження частини виручки від реалізації газу, що отримується як плата за транзит природного газу через територію України, відрахування від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами, відрахування від плати за транспортування аміаку через територію України аміакопроводами. Дані платежу у майбутньому можна використовувати на погашення зовнішнього боргу України за природній газ.

Останнім часом багато економістів-теоретиків висловлюють думку з приводу того, що такий вид неподаткових доходів, як надходження штрафів та фінансових санкцій планувати у доходах бюджетів недоцільно і неправильно, так як ніхто наперед не знає на яку суму буде заподіяна шкода тому чи іншому підприємства, установі, організації, або скільки буде порушень правил пожежної безпеки, тощо, а також чи будуть такі випадки взагалі. Тому надходження неподаткових доходів до бюджету варто і можна прогнозувати, посилаючись на порушення, що мали місце у минулому бюджетному році.

Об’єкти справляння неподаткових платежів неможливо перелічити в короткій бесіді, оскільки лише перелік цих платежів займає декілька сторінок.

Для платників немає ніякого значення, до якого бюджету перераховуються кошти: загального чи спеціального фонду Державного бюджету України, або до місцевого бюджету. Але це має якщо не вирішальне, то надзвичайно важливе значення для нас з вами – громадян України.

Натомість, для держави немає значення, як називається той, чи інший платіж, головне – його повне і своєчасне надходження.

Висновки

Державний бюджет висвітлює систему фінансових показників, що відображає створення й використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави. У ньому в найбільш загальній формі фінансово обґрунтовується прогноз економічного та соціального розвитку держави. Державний бюджет, відтворюючи обсяг ресурсів, що мобілізуються в даному періоді, і їх використання, своїми результатами засвідчує загальне збалансування фінансових ресурсів і їх витрат. Фактично, державний бюджет конкретизує фінансові ресурси адресно, територіально і галузево.

Біля третини поступлень бюджетів формується за допомогою неподаткового механізму. Такі поступлення відображаються у трьох розділах частини бюджетів: "Неподаткові надходження", "Доходи від операцій з капіталом" та " Офіційні трансферти". Основна відмінність неподаткового механізму від оподаткування полягає у відсутності при його використанні більшості принципів та підходів, зокрема рівнозначності, стабільності, обов'язковості всеохоплюючого характеру тощо.

Найбільшу частку серед таких поступлень складають неподаткові надходження, які в залежності від видів та методів їхньої мобілізації об'єднуються у чотири групи.

Розділ " Неподаткові надходження" включає чотири групи доходів: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

Перша група неподаткових надходжень містить доходи від власності та підприємницької діяльності, що обумовлені виконанням економічних функцій державою як власника. Значну суму серед таких доходів складають надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України. Сума цього перевищення визначається щорічно на основі кошторису НБУ.

Наступним видом поступлень є надходження від грошово-речових лотерей. Такі лотереї можуть випускати агенти, що мають видані Міністерством фінансів України відповідні свідоцтва. Умови лотереї мають передбачати наявність надходжень і поступлень до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово-вільними бюджетними коштами. Доцільність