3. Індивідуальна профілактична робота з особами, що не зазначені в пунктах 1 і 2 дійсні статті, може проводитися в разі потреби попередження правопорушень або для надання соціальної допомоги і реабілітації неповнолітніх за згодою керівника органа чи установи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх.

Підстави проведення індивідуальної профілактичної роботи

Підставами проведення індивідуальної профілактичної роботи у відношенні неповнолітніх, їхніх батьків чи законних представників є обставини, передбачені дійсного закону, якщо вони зафіксовані в наступних документах:

1) заява неповнолітнього або його батьків чи законних представників про надання їм допомоги з питань, що входять у компетенцію органів і установ системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх;

2) вирок, чи визначення постанова суду;

3) постанова комісії зі справ неповнолітніх і захисту їхніх прав, прокурора. Слідчого, органа дізнання чи начальника органа внутрішніх справ;

4) документи, визначені дійсним законом як підстави приміщення неповнолітніх в установи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх;

5) висновок, затверджений керівником органа чи установи системи профілактики бездоглядності і правопорушенні неповнолітніх, за результатами проведеної перевірки скарг, чи заяв інших повідомлень.

Індивідуальна профілактична робота у відношенні неповнолітніх, їхніх батьків чи законних представників проводиться в терміни, необхідні для надання соціальної й іншої допомоги неповнолітнім, чи до усунення причин і умов, що сприяли бездоглядності, безпритульності. Правопорушенням чи антигромадським діям неповнолітніх чи досягнення ними віку вісімнадцяти років чи настання інших обставин, передбачених законодавством України.

Неповнолітнім, їхнім батькам чи законним представникам, у відношенні яких проводиться індивідуальна профілактична робота, забезпечуються права і волі, гарантовані Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, міжнародними договорами України, іншими нормативними правовими актами України.

2. Неповнолітні, що містяться в установах системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх, користаються правами, зазначеними в пункті 1 дійсної статті, а також у встановленому порядку мають право на:

повідомлення батьків чи законних представників про їхнє приміщення в установу системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх;

оскарження рішень, прийнятих працівниками органів і установ системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх, у вищі органи зазначеної системи, а також в органи прокуратури і суд;

гуманне, не принижуючого людського достоїнства звертання;

підтримка зв'язку з родиною шляхом телефонних переговорів і побачень без обмеження їхньої кількості;

одержання посилок, бандеролей, передач, одержання і відправлення листів і телеграм без обмеження їхньої кількості;

забезпечення безкоштовним харчуванням, одягом, взуттям і іншими предметами речового постачання .

Та обставина, що законодавство регулює питання профілактики правопорушень неповнолітніх, говорить про важливість розглянутого питання і необхідності строгого дотримання працівниками системи МВС і всіх служб, зв'язаних з роботою з неповнолітніми, вимог міжнародного законодавства в цій області. Виконання законодавства сприяє вихованню фізично і психічно здорового покоління, що поважає загальнолюдські цінності, непримиренного до будь-яких проявів нелюдськості, жорстокості, порушенням прав особистості.

* * *

9. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ