Істотними особливостями характеризується і процес доведення по справах про групові хуліганські дії й інші злочини, чинених угрупованнями неповнолітніх.

У числі таких особливостей виділяються три найважливіші групи:

Специфіка предмета доведення по справах про злочини неповнолітніх полягає в тім, що поряд з обставинами, що підлягають доведенню по всіх кримінальних справах , по даній категорії справ з урахуванням особливостей суб'єкта злочину, коло обов'язково доказових обставин значно розширений. Так, обов'язкового встановлення даних, що характеризують особистість неповнолітнього правопорушника: віку (числа, місяця, року народження), ступеня розумової відсталості, не зв'язаної з щиросердечним захворюванням, стану здоров'я, рівня розвитку, негативних і позитивних якостей особистості, захоплень і інтересів підлітка. Поряд з цим доведенню підлягають обставини, які привели підлітка до здійснення злочину: умови життя і виховання, причини й умови, що сприяли здійсненню злочину неповнолітнім, наявність дорослих підбурювачів і інших співучасників, особи, негативно чи позитивно впливають на обвинувачуваного.

З'ясування умов життя і виховання припускає збирання даних, що характеризують:

а) батьків чи осіб що їх заміняють (місце роботи, професія, моральні якості, відношення до підлітка, методи виховання);

б) умови навчання (роботи) підлітка (відносини в колективі, участь адміністрації громадських чи організацій у вихованні неповнолітнього, організації його дозвілля);

в) матеріально-побутові умови в родині, наявність у підлітка самостійного заробітку;

г) найближче побутове оточення, зв'язки, відпочинок, коло інтересів.

Установлення причин і умов, що сприяли здійсненню злочину, включає з'ясування: джерел появи в неповнолітнього антигромадських установок (негативний приклад батьків дорослого «ідеалу»; вплив криміногенного середовища і т.п.); обставин безпосереднього формування злочинного наміру в підлітка, що штовхнув його на здійснення злочину (підбурювання дорослого і т.п.), а також створили сприятливу обставину для здійснення злочину (бездоглядність, дармоїдство, недоліки в роботі ОВС, КДН).

Це, насамперед, обставини, що штовхнули неповнолітнього в антигромадсько набудоване середовище. При цьому необхідно мати у виді можливу деформацію спонукань підлітка від позитивних до негативних. Наприклад, він почав займатися атлетичною гімнастикою з метою фізичної досконалості, однак, під впливом культу фізичної переваги, що процвітає в дворі, школі або по місцеві занять спортом став надавати вирішального значення фізичній силі в рішенні усіх своїх проблем, що спричинило ріст безконтрольної агресивності, у будь-який момент здатної перейти границі дозволеного.

Безумовно, що встановлення причин і умов, що сприяють формуванню угруповань підлітків, що роблять злочини, не є самоціллю і повинне аналізуватися слідчим, а потім знаходити висвітлення в представленнях з обов'язковою пропозицією конкретних заходів для усунення відзначених недоліків у виховній організаторській і іншій роботі з підлітками.

Особливі вимоги, пропоновані до процесуальної процедури доведення по справах неповнолітніх, мають на меті максимально забезпечити їхнього права і законні інтереси, виключити випадки необґрунтованої затримки підлітка, висновку під варту, пред'явлення обвинувачення.

Затримка і висновок неповнолітнього під варту допускається лише у виняткових випадках, коли це викликається вагою зробленого злочину. Неповнолітній, приваблюваний до кримінальної відповідальності, в обов'язковому порядку забезпечується допомогою захисника з моменту пред'явлення обвинувачення.

Закон установлює також спеціальний порядок виклику неповнолітнього до слідчого, як правило, через його батьків чи інших законних представників, допускає можливість у ході слідства виділити справа у відношенні неповнолітнього в окреме виробництво, якщо він учинив злочин спільно з дорослими, передбачає можливість участі педагога в допиті особи, що не досягло 16 років, а також і неповнолітнього старше цього віку, якщо він визнаний розумово відсталим, допускає законного представника неповнолітнього до ознайомлення з матеріалами справи після закінчення слідства. Зазначені законодавчі розпорядження носять загальний характер і їхній необхідно строго дотримувати при розслідуванні групових хуліганських проявів і інших злочинів, чинених антигромадськими угрупованнями підлітків.

Тактичні особливості доведення групових злочинних дій антигромадських формувань неповнолітніх і молоді визначаються: а) характером зробленого злочину; б) специфікою його суб'єктів; в) конкретної доказовою ситуацією. Характер злочинного зазіхання визначає цільовий аспект доведення, тобто його спрямованість на встановлення конкретних обставин, що характеризують даний склад злочину. Так, при розслідуванні масових бійок двох угруповань підлітків обов'язковому з'ясуванню підлягають наступні питання:

Крім того, обов'язково встановлюється, коли, на яких початках, з чиєї ініціативи сформувалося дане антигромадське молодіжне угруповання, хто є її лідером, чи маються дорослі чи організатори підбурювачі, чи не відбувалися її членами раніше які-небудь протиправні дії.

Якщо розслідується групове побиття 1-2 потерпілих, то найбільш важливими є питання конкретизації дій кожного учасника побиття (як безпосередніх виконавців, так і особи, що роблять їм фізичну і психологічну підтримку, зокрема, тих, котрі тримають що б'ється, дають ради, як і куди бити, загрожують самі включитися в розправу над потерпілим і т.п.). Штучне вичленовування з групи, об'єднаної єдиним наміром і антигромадською установкою одного-двох особи, що заподіяли потерпілому найбільш серйозні ушкодження, вироблене слідчими з метою розширення свідотської бази (перетворення співучасників у свідків) не може бути виправдане і, як правило,