і молодих людей до тієї чи .іншій групі;
про чисельність і склад даної групи, наявності «форменої» одягу й атрибутів;
про наявність лідерів, найбільш активних учасників, насамперед, дорослих осiб, раніше суджених;
про місця концентрації членів даних груп, системі їхнього оповіщення і зборі;
про факти здійснення членами групи злочинів, інших правопорушень, вживанні алкоголю, наркотичних і токсичних речовин;
про факти проявів аморалізму в їхньому середовищі;
про наявність стихійних ринків («поштовхів») по обміні, продажу дисків, магнітофонних і відеокасет, імпортних речей;
про місця проведення дозвілля, маршрутах групового пересування до них;
про наявність протиборчих угруповань і причини, що лежать в основі їхніх розбіжностей і конфліктів;
про ознаки зроблених злочинів (тілесні ушкодження, сліди на тілі від застосування наркотиків, викрадені речі, стан переляку, підвищеної агресивності, цинізму окремих членів групи після здійснення протиправних дій);
про потерпілих від злочинних зазіхань членів угруповань, особливо по фактах нанесення тілесних ушкоджень і бійках між різними групами, зґвалтувань;
про місця виготовлення що колючо-ріжуть і ударно-роздрібнюють металевих предметів, зап'ясних браслетів з металевими шипами, кастетів і т.п.;
про міжрегіональні і внутрірегіональні зв'язки членів угруповання (особливо це стосується «фанатів», «металістів», що схильні до групового пересування, а також груп, що виїжджають для зведення рахунків із протиборчими групами з пригорода в місто і навпаки);
про зафіксовані в період пересування групи фактах організації стихійних ринків, місць для «розборів» між конфліктуючими групами;
про зв'язки з авторитетами кримінально-злочинного середовища («злодіями в законі», «паханами» і т.п.) і лідерами організованих злочинних груп; про цілях підвищеної уваги цих осiб до молодіжних угруповань; про способи залучення підлітків і молоді в злочинну діяльність).
Поряд з окремими дорученнями необхідно більш широко застосовувати і такі форми взаємодії, як постійний взаємний обмін отриманою інформацією, залучення оперативних працівників для надання допомоги в проведенні слідчих дій; створення слідчо-оперативних груп на період усього розслідування масових хуліганських групових дій підлітків і молоді, що супроводжуються тяжкими наслідками; спільна профілактична робота. Бюллетень ГСУ МВД СССР, №4451, с.95-107
5. ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА З НЕПОВНОЛІТНІМИ
Службами МВС проводиться визначена робота з виконання заходів, спрямованих на попередження правопорушень неповнолітніх.
У МРВВС направляються інформаційні листи й огляди про стан взаємодії слідчих і співробітників ПППН, про недоліки в здійсненні профілактичної роботи з підлітками, про стан законності і дотримання прав неповнолітніх, про практику роботи слідчих підрозділів ОВС по розслідуванню справ даної категорії з рекомендаціями з усунення наявних недоліків. Усі ці питання розглядаються на спільних оперативних нарадах.
Незважаючи на міри, прийняті компетентними органами, недоліки в роботі з даного напрямку усуваються вкрай повільно. Як і раніше маються недогляди в питаннях взаємодії слідчих з іншими службами, недостатня увага приділяється профілактиці правопорушень.
Хоча в слідчих підрозділах МРВВС, як правило, визначені співробітники для ведення справ даної категорії, вони завантажуються й іншими кримінальними справами. У той же час розслідування справ у відношенні підлітків доручається різним співробітникам, без обліку рівня підготовки і досвіду роботи з цієї лінії, нерідко їх розслідують стажисти, слідчі зі стажем роботи не більш року.
За останнім часом трохи покращилася взаємодія слідчих зі співробітниками ПППН. Керівники слідчих підрозділів підвищили попит за своєчасне інформування ПППН про зроблений підлітками злочинах. Більше підлітків ставиться на профілактичний облік у ході слідства, а не після надходження із суду копії вироку.
Однак у ряді МРВВС робота слідчих по взаємодії з ПППН як і раніше зводиться до напрямку запитів і доручень, хоча в деяких справах відсутні доручення слідчих про збір матеріалу, що характеризує, на підлітків, що зробив злочини. В окремих випадках особистість неповнолітнього в ході слідства залишається невивченої.
З кожним роком збільшується кількість неповнолітніх, що зробили повторні злочини. Однією з умов, що сприяють росту повторної злочинності серед підлітків, є відсутність у ПППН інформації слідчих про зроблені злочини. Найчастіше інформація міститься тільки в запитах чи дорученнях у ПППН, що не є підставою постановки неповнолітніх на профілактичний облік. Дотепер маються факти, коли слідчі не повідомляють інспекторів ПППН про прийняті рішення по кримінальній справі. Нерідко працівники ПППН, не розташовуючи інформацією про те, чи пред'являлося підлітку обвинувачення, яка обрана запобіжний захід, чи спрямована справа в суд чи припинено, змушені збирати її самостійно: за даними інформаційного центра, з журналів реєстрації злочинів, у ході бесід зі слідчими і навіть підзвітними підлітками.
Співробітники ПППН практично не знайомляться з матеріалами кримінальних справ, хоча зведення, що містяться в них, могли б стати важливою підмогою в організації з неповнолітніми профілактичної роботи. Іноді слідчі не допитують інспекторів ПППН, а, отже, не забезпечують усебічного вивчення в ході попереднього розслідування особистості обвинувачуваного, що негативно позначається при призначенні неповнолітньому покарання в суді.
Слабко реалізуються питання взаємодії З і ПППН при обранні запобіжних заходів.
Через тяганину в ході слідства, помилок при рішенні питання про звільнення неповнолітніх, що зробили злочини, від кримінальної відповідальності, непогодженості дій слідчого і співробітника ППН, відсутності надійного механізму контролю за поводженням неповнолітніх обвинувачуваних, у багатьох з них виникає відчуття безкарності, що об'єктивно сприяє продовженню злочинної діяльності.
Істотні недоліки маються й в організації оперативно-розшукової роботи серед неповнолітніх. Відсутність контролю над підлітками приводить до здійснення ними тяжких злочинів.
У зв'язку з викладеним бачиться доцільним забезпечити чітку спеціалізацію слідчих по розслідуванню кримінальних справ про злочини неповнолітніх. У випадку здійснення підлітком повторних злочинів під час попереднього слідства в десятиденний термін повинні проводитися службові перевірки у відношенні співробітників, що не забезпечили їхнє запобігання. У практику вводиться спільний розгляд слідчими, співробітниками УР і ПППН матеріалів про злочини неповнолітніх при