Догана | Відповідні міністерства або інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи ви-конавчої влади

Голова правлін-ня ВАТ (корпо-ративні права) |

Звільнення | Орган приватизації | Ч.1. статті 147 КЗпП, По-ложення про порядок укладання або пере-укладання контракту з головою правління відкритого акціонерного товариства, холдингової компанії та державної акціонерної компанії, затверджене наказом Фонду державного майна України від 6 квітня 2000 р. № 695, зареєстроване в Мініс-терстві юстиції України 16 травня 2000 р. за № 279/4500

Догана | Орган приватизації

Голова правлін-ня ВАТ (з корпо-ративни-ми права-ми, якими керує ОДА) | Звільнення | Голова обласної державної адміністрації видає розпо-рядження | Закон України «Про місцеві державні адміністрації»

Метою дисциплінарної відповідальності є: по-перше, забез-печення внутрішнього трудового розпорядку державної установи; по-друге, запобігання порушенням трудової дисципліни.

Законність дисциплінарної відповідальності полягає в тому, що:

- дисциплінарна відповідальність застосовується тільки за дис-циплінарні проступки;

- її можуть застосовувати лише органи та посадові особи, наді-лені дисциплінарною владою;

- дисциплінарні стягнення застосовуються з дотриманням стро-ків давності та встановленого порядку накладання стягнень;

- за одне порушення трудової дисципліни може бути накладене
тільки одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарна відповідальність має індивідуальний характер, і дисциплінарне стягнення залежить від ступеня важкості вчинено-го проступку, заподіяної шкоди, обставин, за яких стався проступок, та попередньої роботи працівника.

Якщо протягом року від дня накладання стягнення службовець не буде підданий повій дисциплінарній санкції, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного покарання. Якщо працівник ви-явив сумлінність у виконанні своїх посадових обов'язків, то йому дисциплінарне стягнення може бути зняте до кінця року.

Правові гарантії недопущення необґрунтованого притягнення до дисциплінарної відповідальності полягають в обов'язку власни-ка або уповноваженого ним органу попередньо отримати від праців-ника пояснення у письмовій або усній формі, довести до відома пра-цівника наказ чи розпорядження про накладання дисциплінарного стягнення під розписку в праві його оскаржити.

Розрізняють два види дисциплінарної відповідальності:

Загальну, яку несуть працівники за невиконання або за нена-лежне виконання своїх посадових обов'язків, передбачених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку (порядок притягнення державного службовця до загальної дисциплінарної відповідальності регламентується Кодексом законів про працю, ст. 147-152).

2. Спеціальну, яка відрізняється колом посадових осіб, до яких дисциплінарна відповідальність застосовується, і порядком оскарження.

Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців, осіб на-чальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, прокуро-рів, суддів, працівників митної служби настає згідно зі спеціальними статутами.

За особливо злісне порушення законодавства про працю, звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, невиконання рішення суду про його поновлення державний службовець несе кримінальну відповідальність, зокрема, позбавлення права на пере-бування на певній посаді терміном до 3 років та виправні роботи на термін до 1 року.

6. Матеріальна відповідальність державних службовців

Матеріальна відповідальність - це вид юридичної відпові-дальності, що визначається як обов'язок кожної із сторін трудових правовідносин (працівника та роботодавця) відшкодувати шкоду, заподіяну іншій стороні внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі та порядку.

Матеріальна відповідальність, яку несуть державні службовці

Матеріальна відповідальність виконує правовідновлювальну фун-кцію та настає за дисциплінарний проступок, яким завдано матеріальних збитків державному органу.

Матеріальна відповідальність державного службовця та матеріа-льна відповідальність роботодавця відрізняються між собою розміром відшкодованої шкоди, порядком відшкодування та характером правових норм, що їх регулюють.

Державні службовці несуть відповідальність за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну державному органу під час виконанні трудових обов'язків, державні службовці, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі пря-мої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві. Стаття 134 КЗпП України встановлює вичерпний перелік підстав повної матеріальної відповідальності працівника.

Державні службовці притягуються також до матеріальної відпові-дальності за вчинення корупційних діянь, що не містять складу злочину і не тягнуть кримінальної відповідальності (наприклад: збитки, заподіяні державі, підприємству, установі, організації незаконним використанням приміщень, засобів транспорту і зв'язку, іншого державного майна або коштів, підлягають відшкодуванню винними особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на загальних підставах і умовах матеріальної відповідальності працівників та військовослужбовців (ст. 13 Закону Украї-ни «Про боротьбу з корупцією»).

Матеріальна відповідальність, яку несуть керівники державного органу

Керівники державного органу, відповідно до чинного законодав-ства, несуть повну матеріальну відповідальність у випадках:

- незаконного звільнення або переведенні працівника на іншу
роботу (п. 8 ст. 134, ст. 237 КЗпП);

- керівник підприємства, установи, організації всіх форм власно-сті, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні осо-би державної форми власності не мають заборгованості перед цим підпри-ємством (п. 9 ст. 134 КЗпП);

- відшкодування власником або уповноваженим ним органом
моральної шкоди працівнику провадиться тоді, якщо порушення його за-конних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життє-вих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237-1 КЗпП);

- затримки власником або уповноваженим ним органом виконан-ня рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на робо-ті незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки