вище законів і кодексів), які взаємопов'язані між собою і забезпечують тим самим комплексне правове регу-лювання екологокористування, хоча і з переважанням при-родоресурсового, а не екологічного підходу.
Суб'єктом права державної власності на природні ресурси України є народ України, який відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» має пра-во на володіння, використання і розпорядження природни-ми багатствами республіки.
Від імені народу України право власності на природні ре-сурси, розпорядження ними здійснює Верховна Рада Украї-ни, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради - обласні, районні, міські, сільські і селищні.
Верховна Рада України визначає основні напрямки дер-жавної політики у галузі охорони навколишнього природно-го середовища, у галузі використання, захисту та відтворен-ня природних об'єктів (землі, лісів і т. ін.), здійснює законо-давче регулювання всіх природоресурсових відносин, в т.ч. земельних, лісових, водних та ін., затверджує державні еко-логічні програми, визначає повноваження рад, порядок організації та діяльність органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологіч-ної безпеки, встановлює правовий режим зон надзвичайної екологічної ситуації, статус потерпілих громадян та оголо-шує такі зони на території республіки.
Суб'єктом права державної власності на природні ресурси є Верховна Рада Республіки Крим. Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання, в тому числі і ті, що стосу-ються раціонального природокористування та охорони довкілля. Тому Верховна Рада Республіки Крим виступає, на-приклад, суб'єктом права державної власності на землі в межах території автономної республіки, за винятком земель загальнодержавної власності.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим забезпечує реалізацію екологічної політики України; приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших об'єктів та територій, що підлягають особливій охороні; затверджує місцеві еко-логічні програми; встановлює в разі потреби нормативи еко-логічної безпеки більш суворі, ніж ті, що діють в цілому на території України; створює і визначає статус позабюджет-них, резервних, в тому числі валютних, фондів для фінансування програм щодо охорони довкілля; здійснює інші пов-новаження, віднесені законодавством України до компетенції республіканських органів державної влади в Україні.
Суб'єктами комунальної власності є адміністративно-те-риторіальні одиниці в особі відповідних рад. До їх повноважень відноситься: забезпечення реалізації екологічної політики України, екологічних прав громадян; затвердження проектів забудови населених пунктів з ураху-ванням екологічних вимог; надання згоди на розміщення на своїй території підприємств, установ, організацій; передача земельних ділянок у власність, видача дозволів на спеціаль-не відособлене використання природних ресурсів місцевого значення та припинення права користування ними; затверд-ження місцевих екологічних програм; організація вивчення стану навколишнього природного середовища, контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням при-родних ресурсів; організація, в разі необхідності проведення екологічної експертизи; забезпечення інформування населен-ня про стан навколишнього природного середовища; органі-зація роботи з приводу ліквідації екологічних наслідків аварій, здійснюють контроль за додержанням екологічного законо-давства, земельно-кадастрової документації; справляння пла-ти за використання і користування природними ресурсами.
Коло суб'єктів права власності на природні ресурси допов-нюють трудові колективи колективних сільськогосподарсь-ких підприємств, сільськогосподарських кооперативів, садівницьких товариств, сільськогосподарських акціонерних то-вариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Розпорядження колективною власністю здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.
Кожен член колективного сільськогосподарського підпри-ємства, сільськогосподарського кооперативу чи акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку колективної власності, яка визначається відповідно до законодавства.
Внаслідок законодавчого встановлення права приватної власності на природні ресурси (зокрема на землю, об'єкти тваринного світу) суб'єктами права власності на них визна-ються громадяни України, які: ведуть селянське (фермерсь-ке) господарство; особисте підсобне господарство; будівницт-во та обслуговування жилого будинку і господарських буді-вель; займаються садівництвом; є власниками дач і гаражів, власниками диких тварин, набутих дозволеним законодав-ством шляхом, що повинно бути підтверджено відповідни-ми документами.
Поняття екологічних прав громадян - сукупність юридичних можливостей і засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природ-ного середовища і забезпечення екологічної безпеки.
Екологічні права громадян належать до конститу-ційних прав людини (ст. 50 Конституції України).
Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засек-речена.
Екологічні права громадян мають два аспекти:
- об'єктивне право - сукупність правових норм, що утворюють комплексний міжгалузевий інститут еколо-гічного права;
- суб'єктивне право - сукупність повноважень фізич-них осіб у галузі екології.
Екологічні права громадян - забезпечені системою права юридичні можливості особи реалізувати у перед-бачених законодавством формах надані повноваження в галузі екології. Вони:
- належать кожній особі, тобто персоніфіковані;
- види екологічних прав передбачаються системою екологічного законодавства;
- форми реалізації екологічних прав громадян перед-бачаються і забезпечуються системою соціально-пра-вових гарантій;
- порушені екологічні права громадян підлягають поновленню, а їх захист здійснюється в судовому та ін-шому порядку.
Види екологічних прав громадян
Екологічні права громадян, що реалізуються на га-лузевому рівні:
- права громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
Ознаками безпечного навколишнього середовища є:
- стабільність здорового навколишнього середо-вища;
- якість навколишнього природного середовища;
- сприятливість навколишнього природного сере-довища.
Юридичними показниками безпечного навколиш-нього природного середовища є:
- нормативи екологічної безпеки;
- право на одержання повної і достовірної інформа-ції про стан навколишнього природного середовища і його вплив на здоров'я людей;
- право на участь у проведенні громадської екологі-чної експертизи.
Формами участі громадян у проведенні громадсь-кої екологічної експертизи бувають: виступи