Основним повноваженням державного підприємства стосовно виробничих фондів є повноваження користування, здійснюючи яке підприємство забезпечує раціональну організацію процесу виробництва. Підприємство зобов'язане:*

додержуватися встановлених державою або самим підпри-ємством норм та нормативів; вести облік належних йому фондів; закріпити за внутрішніми підрозділами виробничі фонди засоба-ми бухгалтерського обліку;*

організувати і здійснювати облік руху майна між своїми під-розділами;*

забезпечити ремонт та зберігання матеріальних цінностей, що належать до виробничих фондів. .

Щодо основних фондів підприємство зобов'язане проводити амортизаційні відрахування їхньої вартості на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, обчислені за балансовою вартістю цих фондів відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію їхньої активної частини.

Підприємство, якщо інше не передбачено чинним законодав-ством та його статутом, має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в по-зику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу. Водночас слід мати на увазі, що відчу-ження від держави засобів виробництва, які є державною влас-ністю і закріплені за державними підприємствами, здійснюється виключно на конкурентних засадах (через біржі, за конкурсом, на аукціонах) у порядку, визначеному Положенням про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю, затвердженим Фондом державного майна України 30 липня 1999 р. Чинність цього Положення поширюється на майно, яке віднесено до основних засобів (фондів) та перебуває на балансі державних підприємств на правах повного господарського відан-ня, оперативного управління, державного майна інших суб'єктів підприємницької діяльності та державного майна, наданого в оренду.

Разом з тим дія цього Положення не поширюється на:

а) цілісні майнові комплекси підприємств, їхні структурні підрозділи, об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти та інше майно, яке підлягає відчуженню шляхом прива-тизації відповідно до законодавчих актів України з питань при-ватизації;

б) цілісні майнові комплекси підприємств, їхні структурні підрозділи та інше майно, які є предметом застави згідно з дого-вором застави і відчуження яких здійснюється з урахуванням ви-мог, що визначаються Законом України "Про заставу";

в) державне майно, порядок відчуження якого визначається окремими нормативно-правовими актами України (майно, на яке звернено стягнення за рішенням суду, господарського суду; майно Збройних Сил України та інших військових формувань та інше).

Відчуження майна державного підприємства проводиться без-посередньо підприємством після отримання на це дозволу цен-трального або місцевого органу виконавчої влади, уповноважено-го здійснювати функції управління державним майном (далі - орган управління майном), за погодженням з Фондом державно-го майна України або його регіональними відділеннями, Фондом майна Автономної Республіки Крим.

Початкова ціна продажу майна визначається підприємством на підставі висновків звіту про експертну оцінку майна.

Експертна оцінка майна, яке підлягає відчуженню, прово-диться відповідно до нормативно-правових актів та міжнародних стандартів оцінки, що діють на момент її проведення, юридични-ми особами (експертами), які мають угоду з Фондом державного майна України на право проведення експертної оцінки майна.

Одержані внаслідок відчуження державного майна кошти (за вирахуванням плати за послуги) зараховуються до позабюджет-ного Державного фонду приватизації.

Державному підприємству також надано право, якщо інше не передбачено чинним законодавством та його статутом, продава-ти, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду грома-дянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, за винят-ком тих, які відповідно до законодавчих актів України не можуть перебувати в їхній власності. Декретом Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15 грудня 1992 р. № 8-92, підприємства, засновані на загальнодержавній власності, позбавлені права передавати безоплатно громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності.

Другу велику частину майна державного підприємства ста-новлять спеціальні фонди. Це грошові кошти, що прямо і безпо-середньо не беруть участі у процесі виробництва, а слугують ін-шим спеціальним цілям, передбаченим чинним законодавством або статутом підприємства. Використання коштів одного фонду для цілей іншого, як правило, не допускається.

Серед фондів підприємства передусім слід виділити статут-ний фонд, що являє собою сукупність вкладів (у грошовому ви-раженні) учасників (власників) у майно при створенні підприєм-ства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами.

На відміну від законодавства про господарські товариства, яким визначається мінімальний розмір статутного фонду та по-рядок його формування як щодо господарських товариств взага-лі, так і щодо окремих їх видів (банків, інвестиційних компаній та інвестиційних фондів), нормативні акти, що регулюють діяль-ність державних підприємств (як, до речі, і приватних та індиві-дуальних), не лише не визначають мінімального розміру статут-ного фонду державного підприємства, а й взагалі не визнають його наявність обов'язковою для цього виду підприємства.

Підприємство, якщо це передбачено законодавством, створює з прибутку резервний фонд для покриття непередбачених втрат і збитків. Залишки невикористаних коштів цього фонду перехо-дять на наступний рік.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. на підприємствах створюються фонди охорони праці. Формування їх здійснюється у порядку, встановленому Положенням про державний, галузеві, регіональні фонди охоро-ни праці та фонди охорони праці підприємств, затвердженим по-становою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1993 р., та Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання коштів державного, галузевих, регіональних фондів охорони пра-ці та фондів охорони праці підприємств, затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці і Мінфіну України від 25 січня 1994 р. Кошти зазначеного фонду використовуються тільки на виконан-ня заходів, що забезпечують