Підприємство може створювати резерв сумнівних боргів для розрахунків, з іншими підприємствами з віднесенням суми резер-ву на результати фінансово-господарської діяльності. Сумнівним боргом визнається не сплачена у встановлені договором терміни і не забезпечена відповідними гарантіями дебіторська заборгова-ність підприємства за відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги) у разі зарахування її до обсягу реалізації та ви-значення за нею прибутку. Резерв створюється на основі резуль-татів інвентаризації дебіторської заборгованості підприємства окремо за кожним сумнівним боргом залежно від фінансового стану (платоспроможності) боржника і оцінки можливості пога-шення боргу повністю або частково.

Крім зазначених, з метою рівномірного включення наступних витрат до витрат виробництва та обігу звітного періоду, підпри-ємство може створювати й інші резерви: на наступну виплату відпусток працівникам, включаючи відрахування на державне со-ціальне страхування з цих сум; на ремонт основних засобів (у ме-жах норм амортизаційних відрахувань на їхнє повне відновлен-ня); на виробничі витрати для підготовчих робіт на підприєм-ствах промисловості з сезонним виробництвом; наступні витрати для ремонту предметів прокату.

Майновим фондом особливого роду можна вважати прибуток підприємства. Правовий режим прибутку державного підприєм-ства охоплює: поняття прибутку, порядок та методи його нараху-вання; зобов'язання підприємства щодо сплати податків з прибутку та механізм їх здійснення; права підприємства щодо вико-ристання прибутку.

Прибуток (дохід) є основним узагальнюючим показником фі-нансових результатів господарської діяльності на всіх (у тому числі і державних) підприємствах. Для цілей оподаткування прибутку підприємств, а також організації бухгалтерського облі-ку і звітності в законодавстві вживається термін "балансовий прибуток", під яким розуміють загальну суму прибутку підпри-ємства від усіх видів діяльності за звітний період, отриману як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, яка відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), у тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих ви-робництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, не-матеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, ін-ших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а та-кож прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а та-кож від позареалізаційних операцій.

Для більшості підприємств переважну частку в балансовому прибутку становить прибуток від реалізації продукції (робіт, по-слуг), тобто виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість (за винятком товарообмінних операцій з нерезидента-ми), акцизного збору, ввізного мита, митного збору та інших ви-значених чинним законодавством обов'язкових зборів і платежів, а також на суму витрат, що включаються до собівартості реалізо-ваної продукції (робіт, послуг).

Порядок використання прибутку визначає власник підприємства або уповноважений ним орган згідно зі статутом підприємства та чинним законодавством. Дер-жавний вплив на вибір напрямів та обсягів використання при-бутку здійснюється через установлені нормативи, податки, по-даткові пільги, а також економічні санкції відповідно до законо-давства України.

Передача об'єктів права державної власності від одного під-приємства іншому, що належать до сфери управління того само-го органу, уповноваженого управляти державним майном, або са-моврядної організації, здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня-1998 р. № 1482 затверджено також Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність.

Передача об'єктів з комунальної у державну власність здій-снюється за рішенням:

сільських, селищних, міських рад - щодо об'єктів права ко-мунальної власності відповідних територіальних громад;

районних, обласних рад - щодо об'єктів права спільної влас-ності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.

Передача об'єктів з комунальної у державну власність здій-снюється за наявності згоди на передачу:

а) Кабінету Міністрів України щодо:

цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організа-цій, їх структурних підрозділів (далі - підприємства). Згода на передачу структурних підрозділів дається після виділення їх у встановленому порядку в цілісні майнові комплекси на підставі розподільного балансу;

нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об'єктів не-завершеного будівництва, а також нежитлових приміщень після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі складання у встановленому порядку розподільного ба-лансу за умови обов'язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому розташовані ці приміщен-ня, угоди про спільне користування та утримання будинку і при-будинкової території);

акцій (часток, паїв), що належать суб'єктам права комуналь-ної власності у майні господарських товариств;

б) органів, уповноважених управляти державним майном, - щодо іншого окремого індивідуально-визначеного майна підпри-ємств (крім нерухомого майна).

Майнові фонди державних бюджетних установ складаються з основних засобів та матеріалів і належать їм на праві оператив-ного управління. Обсяг прав таких установ значно вужчий порів-няно з госпрозрахунковими підприємствами, оскільки вони фі-нансуються з державного бюджету і, як правило, не займаються виробничою чи іншою господарською діяльністю. До них вхо-дять державні установи у сфері культури, охорони здоров'я, освіти, адміністративного управління.

Правовий режим майна таких установ (організацій) визна-чається, зокрема:

Інструкцією з обліку основних засобів бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Державного казна-чейства України, Мінекономіки та Держкомстату України від 12 грудня 1997 р. № 124/136/71;

Типовою інструкцією про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України та Мінекономіки від 12 грудня 1997 р. № 126/137;

Порядком дооцінки матеріальних запасів, малоцінних і швид-козношуваних предметів бюджетних установ, затвердженим на-казом Головного управління Державного казначейства України та Мінекономіки від 12 грудня 1997 р. № 127/138.

Державні бюджетні установи витрачають виділені їм кошти