3. Право колективної власності.

Вказана власність охоплює майно, що належить окремим організаційно оформленим колективам громадян, а також інших колективних організацій.

Члени таких організацій об'єднують свою працю (підприєм-ницьку діяльність) і свої кошти для досягнення певних цілей. Вони безпосередньо або через створювані органи визначають по-рядок використання майна, управління ним та розподілу доходів.

Чинним законодавством значно розширено коло суб'єктів ко-лективної власності. Стаття 20 Закону України "Про власність" відносить до нього трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, ак-ціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єд-нання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні організації, що є юридичними особами. Ра-зом з тим, стосовно такого специфічного об'єкта права власності, як земля, коло суб'єктів обмежене колективними сільськогоспо-дарськими підприємствами, сільськогосподарськими кооперати-вами, садівницькими товариствами, сільськогосподарськими ак-ціонерними това-риствами.

Трудовий колектив державного підприємства може бути суб'-єктом права колективної власності щодо частини чистого при-бутку державного підприємства, яка може передаватися йому у випадках, передбачених статутом підприємства (п. З ст. 18 Зако-ну України "Про підприємства в Україні"). Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку встановлює рада або збори (конференція) трудового колективу.

У власності колективного підприємства є вироблена продук-ція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до Закону України "Про власність" (п. 2 ст. 23) у майні колективного підприємства визначаються вклади його пра-цівників. Розмір вкладу працівника у майні колективного під-приємства визначається залежно від його трудової участі в діяль-ності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його ство-рення.

На вклад працівника колективного підприємства нарахову-ються і виплачуються проценти в розмірі, що визначається тру-довим колективом виходячи з результатів господарської діяль-ності підприємства.

Працівникові, який припинив трудові відносини з підприєм-ством, а також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу.

Окрему групу об'єктів права колективної власності становить майно, належне кооперативам. За своїм правовим режимом до цієї групи належить майно споживчої та сільськогосподарської кооперації.

Власність споживчої кооперації - одна з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їхньої спільної власності. Власністю споживчих товариств є засоби ви-робництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим това-риствам та їхнім спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та ін-ше майно відповідно до цілей їх діяльності. Власність споживчих товариств створюється з внесків їхніх членів, прибутків, одержу-ваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підста-вах, не заборонених законом.

Держателями акцій можуть бути підприємства, установи, ор-ганізації, державні органи, працівники цього товариства, а також інші громадяни, якщо інше не передбачено законодавчими акта-ми України або статутом товариства.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юри-дичні особи, а також міжнародні організації можуть бути заснов-никами та учасниками акціонерного товариства нарівні з грома-дянами та юридичними особами України, крім випадків, вста-новлених законодавчими актами України.

Слід мати на увазі, що Декретом Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяль-ності, створених за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 р. № 24-92 зупинено дію частин 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про господарські товариства" у частині права державних під-приємств бути засновниками та учасниками господарських това-риств (у тому числі й акціонерних).

Державне підприємство за спільним рішенням трудового ко-лективу та уповноваженого на те державного органу може бути перетворено на акціонерне товариство шляхом випуску акцій на всю вартість майна підприємства. Кошти, одержані від продажу акцій, після покриття боргів державного підприємства надходять до відповідного бюджету.

Об'єкти права власності господарського товариства визначе-ні, крім ст. 26 Закону України "Про власність", також ст. 12 За-кону України "Про господарські товариства", згідно з якою това-риство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів, а також ін-шого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Вкладами учасників та засновників господарського товарист-ва можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріаль-ні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, облад-нанням, а також інші майнові права (у тому числі на інтелек-туальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визна-чається в установчих документах товариства, якщо інше не пе-редбачено законодавством України.

Об'єктом права власності господарського об'єднання підпри-ємств і організацій (асоціації, корпорації, концерну, консорціуму тощо) є майно, добровільно передане йому підприємствами та організаціями, а також набуте в результаті господарської діяль-ності та на інших підставах, не заборонених законом.

Об'єктами права власності громадських об'єднань, у тому чис-лі професійних спілок, благодійних та інших громадських фондів є кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної ді-яльності, в тому числі майно культурно-освітнього та оздоровчо-го призначення, акції та інші цінні папери, житлові будинки, спо-руди виробничого і невиробничого призначення, обладнання, устаткування, транспортні засоби та ін. Об'єднання громадян на-буває право власності на кошти, на