4) зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капі-тальне будівництво);

5) зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, схов, експедиція);

6) зобов'язання з перевезень (залізничних, морських, річ-кових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);

7) зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банків-ське кредитування, розрахунковий та поточний рахунки, роз-рахункові правовідносини, чек, вексель);

8) зобов'язання зі страхування (майнове та особисте стра-хування);

9) зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);

10) зобов'язання, що виникають з односторонніх право-мірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);

11) охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставно-го придбання або збереження майна).

Прибічники цієї класифікації зобов'язань звертали увагу на те, що вона відповідає меті передусім вивчення цих зобо-в'язань, тобто має науковий характер. Кожній з наведених груп зобов'язань властиві специфічні ознаки, а кожне окреме зобов'язання забезпечується особливим юридичним нор-муванням.

Таким чином, межі будь-якої систематизації, ступінь її глибини та деталізації, спрямованість і визначеність критеріїв зумовлюються перш за все метою, з якою вона здійснюється.

При побудові особливої частини зобов'язального пра-ва (розділ III книги п'ятої) були виділені договірні зобов'я-зання і окремо недоговірні. До першої групи віднесено купівлю-продаж, дарування, ренту, довічне утримання, найом, найом житла, позичку, підряд, перевезення, зберігання, стра-хування, доручення, комісію, довірче управління майном, по-зику, кредит, банківський вклад, банківський рахунок, фак-торинг, розрахунки, франчайзинг та спільну діяльність; до недоговірних зобов'язань - публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без доручення, запобігання загрозі шкоди чужому майну, рятування здоров'я та життя іншій особі, заподіяння шкоди, створення небезпеки (загрози) життю та здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб.

5. Підстави виникнення зобов'язань

Відносини із виконання зобов’язаннь, як і інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, передбачених зако-ном у якості юридичних фактів.

Частина 2 ст. 151 ЦК України серед підстав виникнен-ня зобов'язань називає договір та інші підстави, передба-чені ст. 4 ЦК України. Таким чином, зобов'язання можуть виникати:

1) з угод (у тому числі договорів) як передбачених зако-ном, так і не передбачених законом, але таких, що не супере-чать йому;

2) з адміністративних актів;

3) внаслідок створення творів науки, літератури, мистецт-ва, а також винаходів та інших результатів творчої діяльності;

4) внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а також при-дбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;

5) внаслідок інших дій громадян та організацій;

6) внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання ци-вільно-правових наслідків.

Не випадково серед юри-дичних фактів, з яких виникають зобов'язання, договір ви-значений спеціально у ст. 151 ЦК України. Саме цим під-креслюється значення і питома вага цивільних договорів для виникнення зобов'язань. Договір виконує функцію безпосе-редньої правостворюючої підстави виникнення зобов'язання. Це означає, що права та обов'язки сторін, які становлять зміст зобов'язання, виникають із самого договору і не потре-бують інших факторів.

Так, закрите акціонерне товариство "Консул" уклало договір оренди виробничого приміщення у м. Львові із фір-мою "Либідь". Після укладення зазначеного договору між сторонами - ЗАТ "Консул" та фірмою "Либідь" - виникло зобов'язання, зміст якого полягав у тому, що ЗАТ "Консул" має право вимагати передачі йому в тимчасове сплатне користування виробничого приміщення, зазначеного в дого-ворі оренди, а фірма "Либідь", надавши це приміщення, має право вимагати сплати орендної плати в розмірі і строк, передбачені укладеним між ними договором.

Проект ЦК України значно розширив перелік цивільно-правових договорів, з якими пов'язується виникнення зобо-в'язань. Серед них нові договори, які не регулюються чинним ЦК України: договори лізингу, франчайзингу, факторингу, довірчого управління майном тощо.

Не тільки договори, а й односторонні угоди можуть утво-рювати зобов'язання. Так, з публічної обіцянки нагороди від-повідно до ст. 435 ЦК України виникає обов'язок організації, яка оголосила конкурс, виплатити обіцяну винагороду особі, яка визнана гідною винагороди.

У проекті ЦК України перелік зобов'язань, що виникають з односторонніх позитивних дій, значно розширений. До них також віднесені: ведення чужих справ без доручення, запо-бігання загрозі шкоди чужому майну, рятування здоров'я та життя іншій особі.

Адміністративний акт. У зв'язку із розширенням ринко-вих засад в економіці зменшується питома вага адміністра-тивних актів у загальному обсязі підстав виникнення зобов'я-зання. Це безпосередньо пов'язано з тим, що акти плановорозпорядчих органів, які були підставами виникнення більшості господарських зобов'язань за участю соціалістич-них організацій, у сучасних умовах практично не застосову-ються в цивільному обороті.

Однак можливість виникнення цивільних зобов'язальних правовідносин безпосередньо з адміністративних актів хоч і значно звузилася, але не виключається.

Значно частіше трапляються випадки, коли адміністра-тивні акти не безпосередньо створюють зобов'язання, а у су-купності з іншими підставами.

В юридичній літературі М.М. Агарков обґрунтував "теорію юридичного складу". Вона зводилася до того, що зобов'язання виникали не просто з планово-розпорядчого акта, а з юри-дичного складу, до якого, поряд з адміністративним актом, входив і договір.

У ряді випадків виникнення зобов'язань пов'язують із фактичним складом.

6. Відповідальність за порушення зобов’язань

Ці зобов'язання (цивільні) покликані не тільки регулювати відносини, які спрямовані на задоволення нормальних потреб громадян та організацій: передачу майна, використання робіт, надання послуг тощо. Поряд із регулятивною функцією зобов'язання також виконують охоронну функцію.

Такі охоронні зобов'я-зання виникають з неправомірних дій - заподіяння шкоди, придбання або зберігання чужого майна без достатніх підстав та ін. Проект ЦК України до цієї групи підстав виникнення зобов'язань відносить створення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб.

Хоч такі зобов'язання виникають із неправомірних дій, самі вони спрямовані на досягнення правомірного ре-зультату - відновлення порушеного майнового