Видатною постаттю в історії юридичного факультету й університету був декан, а згодом і ректор професор М.Іванішев, який на терені порівняльного аналізу слов'янських законодавств обґрунтував особливості народного (звичаєвого) права України, започаткував перший прилюдний захист докторської дисертації на юридичному факультеті 30 липня 1840 року, створив кафедри: фінансового, міжнародного права, історії слов'янських законодавств, політичної економії і статистики, мав значний доробок щодо вивчення рідного краю, протягом двадцяти років був редактором юридичних пам'яток у Київській археологічній комісії, сприяв становленню правничої майстерності випускникам факультету В.Незабитовському, О.Романовичу-Славатинському, Ф.Леонтовичу, М.Володимирському-Буданову.

Згідно Загального Статуту імператорських російських університетів від 18 червня 1863 року на юридичному факультеті, який об`єднував тринадцять професорів і шість доцентів, читалися наступні правничі дисципліни: енциклопедія права (юридичних та політичних наук, історія філософії права); історія важливіших іноземних законодавств (давніх і нових); історія руського права; історія слов`янських законодавств; римське право (історія римського права, догматика римського цивільного права, візантійське право); державне право (теорія державного права, державне право важливіших іноземних держав, руське державне право); цивільне право, судоустрій, судове провадження; кримінальне право, кримінальний судоустрій і провадження; поліційне право, зокрема вчення про безпеку (закони благочинства, закони про соціальний добробут); фінансове право (теорія фінансів, руське фінансове право), міжнародне право; політична економія і статистика, державне законодавство. Визначним розвідником історії права став учень проф. М.Іванішева проф. Володимирський-Буданов. Його історико-правові дослідження і тепер не втратили своєї актуальності, особливо магістерська робота "Німецьке право у Польщі та Литві" (1868р.), докторська дисертація "Держава і народна освіта Росії з ХІІ ст. до заснування міністерств"(1847р.); "Хрестоматія з історії руського права" у трьох випусках (1872 - 1875 рр.); "Огляд історії руського права" (1881 р.); "Історія імператорського університету Св. Володимира" (1884 р.) та ін.

Обдарованим студентом юридичного факультету, що закінчив його із ступенем кандидата права, а згодом став професором міжнародного права, доктором політичних наук, деканом юридичного факультету був В.А.Незабитовський. Він тричі призначався деканом юридичного факультету, плідно займався дослідженням проблем становлення міжнародного права, вперше обґрунтував теорію правничої природи державної території як межі державної влади, сприяв формуванню міжнародно-правових поглядів його послідовників - Р.У.Базінеру, О.О.Ейхельману, які примножили у подальшому його творчі здобутки у цій галузі знань.

Важливе правниче енциклопедичне значення мали дослідження проф. Богородського С., якому належить двотомна праця з історії кримінального законодавства в Європі XVIII ст. Відомою постаттю юридичного факультету був проф. О.Кістяківський, який впорядкував і видав серед інших своїх наукових доробків видатну пам'ятку українського права - наукову працю "Права, за якими судиться малоросійський народ".

Надзвичайною працездатністю та рідкісним талантом, філігранним знавцем джерел римського права вважався проф. К.А.Мітюков. Він сприяв створенню при університеті Св. Володимира правничого товариства, написав та видав унікальний за змістом посібник з римського приватного права. Збагаченню цивілістичної науки на юридичному факультеті сприяли праці проф. В.Г.Демченка з проблем спадкового права, його курси цивільного права, судоустрою та судочинства, а згодом проф. Т.М.Яблочкова - дослідника двотомної праці "Вплив вини потерпілого на розмір збитків, що підлягають відшкодуванню".

Зростанню авторитету юридичного факультету наприкінці ХІХ-початку ХХ століття сприяли: проф. Л.Петражицький, який започаткував психологічну теорію права у своїй відомій роботі "Передумови і вступ в науку психології права", проф. Й.Петровський - "Основні проблеми цивільного права".

Непересічною постаттю на юридичному факультеті кінця ХІХ ст. був проф. В.О.Удінцев, автор відомих розробок у галузі цивільного, торгового права, а також земельного, гірничого права, що започатковувалися після реформ 60-х років. Його праці "Руське торговельно-промислове право", "Руське посесійне право", та особливо "Руське земельно-гірниче право" і зараз привертають увагу фахівців у зазначених галузях права.

Визначне місце в історії розвитку юридичного факультету належить його керівнику і вченому Б.Кістяківському (сину відомого професора О.Кістяківського). На юридичному факультеті він почав працювати спочатку професором державного права (1917 рік), а у 1919 році був призначений його деканом. Значний його науковий доробок у розробці вчення про правосвідомість, правову культуру та наукові підходи щодо формування правової держави.

Трагічні сторінки юридичного факультету пов'язані з ліквідацією літом 1920 року Київського Університету та орієнтацією пролетарської диктатури на недоцільність вищої юридичної освіти у якості самостійної та сполучення її із професійною підготовкою фахівців для народного господарства. Тож не дивно, що вже у листопаді 1920 року було створено у складі соціально-економічного факультету Київського Інституту народного господарства правове Відділення, яке згодом було перетворено у соціально-правовий факультет, який восени 1922 року був переіменований в юридичний факультет.

3. Після поневірянь 20-х - початку 30-х років у 1936 році юридичний факультет оновлює своє функціонування і фактично до 1940 року переживає складний шлях організаційного становлення, якому присвятив велику частину свого життя декан доц. Разін Б.Р., що досліджував проблеми співвідношення держави і права, їх конституційних засад. До когорти непересічних і відомих вчених факультету післявоєнного періоду слід віднести постать проф. Бошка В.І., декана факультету, наукове кредо якого довгий час пов`язувалося з дослідженням проблем історії політичної думки народів бувшої держави, а також проф. Гершонова М.М. - тогочасного завідувача кафедри історії держави і права та дослідника земельно-правових аспектів; проф. Ландкофа С.Н. - фахівця у галузі цивільного права; проф. Індиченка П.Д. -