Це дозволить підняти на належний науковий рівень розуміння ролі і значення звичаєвого права у суперечливій долі народу України, підготувати навчальні посібники та підручники, необхідні для об'єктивного відтворення розвитку українського права, для формування сталих і певних поглядів фахівців у галузі права, високої наукової і освітньо-правничої культури, гідних кращих традицій українського права, визнання та легалізації тих ідей, положень, які ще збереглися у культурній спадщині українського народу та створення можливостей їх застосування у різних сферах судової та в цілому юрисдикційної практики.

Не менш актуальним завданням для вдосконалення навчального процесу, науково-дослідної роботи стає запровадження історії розвитку візантійського та основ канонічного (церковного) права. Скажімо, на юридичному факультеті, як і в багатьох юридичних вузах і факультетах університетів світу, практично з часу його заснування у 1835 році читається римське публічне, римське цивільне право, яке мало надзвичайне значення для рецепції його прогресивних норм у національні системи більшості країн світу. В цьому аспекті його викладання є незаперечним і вкрай необхідним для формування академічних знань сучасного правознавця.

В той же час не меш важливим для вищої правничої освіти в Україні, підготовки висококваліфікованих фахівців-юристів, розуміння генетики системи права України, особливо в частині історичної дійсності, виявлення значення і ролі у правному житті народу України канонічних норм, як способу регулювання суспільного життя і правопорядку, починаючи із запровадження християнства на землях Давньоруської держави, із яким безпосередньо або опосередковано через балканські держави відбувалася рецепція візантійського і особливо православного канонічного (церковного) права, яке історично увійшло до змісту правової системи як невід'ємна складова, що регулювала не тільки внутрішні церковні відносини між ієрархами церкви та віруючими, але й поширювалася на зовнішні відносини церкви з іншими суб'єктами правових відносин, віруючих, особливо в частині регулювання майнових, подружніх відносин, відносин у сфері використання церковних земель, та офіційних зносин із органами державної влади, вирішення спорів, що виникали між різними суб'єктами таких правових зв'язків.

Таким чином, вплив норм канонічного права мав безпосереднє значення на правове регулювання різних сфер діяльності в Україні. Звісно, що вплив канонічного права був різний, залежно від історичних подій і етапів соціально-економічного і культурного розвитку України. В той же час сьогодні не визнавати цього важливого юридичного факту не тільки морально, але й юридично безпідставно. Тому розуміння особливостей канонічного права сприятиме піднесенню на новий рівень відносин держави і церкви, запровадженню справжніх механізмів забезпечення конституційних прав значної частини віруючих громадян, урегулюванню правового становища церков, правового становища різних культових об'єднань громадян та їх прав і свобод.

Не менш важливо для сучасного юриста знати особливості відносин, що регулюються церковними (канонічними) нормами, їх систему, порядок прийняття, введення у чинність, механізми забезпечення, включаючи і застосування примусових заходів відповідними церковними інституціями, сфери чинності у межах церковних відносин стосовно віруючих як членів нашого суспільства і складової Українського народу.

В контексті викладеного "реанімація" читання канонічного права на юридичному факультеті є відтворенням прогресивних традицій нашого славетного вузу, запроваджених ще першим статутом Університету Св. Володимира у 1833 році.

Поглиблення знань нашого студентства у цій сфері сприятиме збагаченню їхньої духовності, утвердженню християнської моралі, етики і культури, поваги до особистості, її гідності та інших юридичних можливостей у різних сферах духовного і матеріального життя народу України.

На базі викладених вище навчальних дисциплін на факультеті здійснюється підготовка фахівців за трьома рівнями кваліфікації: бакалаврів, спеціалістів та магістрів права. Особливого значення набуває сьогодні підготовка магістрів права - майбутньої юридичної еліти України. Підготовка магістрів права є перспективним і надійним резервом поновлення професорсько-викладацького складу факультету інших правничих шкіл та наукових закладів країни. На юридичному факультеті підготовка магістрів права здійснюється за 7-ма спеціалізаціями: конституційного та фінансового права; суду, прокуратури, адвокатури; господарського права; слідчої діяльності; цивільного та трудового права; теорії та історії держави і права; земельного та екологічного права.

Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра права отримують студенти на базі відповідної освітньо-кваліфікаційної програми підготовки бакалавра, а також у разі цільової підготовки на замовлення правоохоронних органів на основі повної загальної середньої освіти. Деякі із вищевказаних спеціалізацій є традиційними. В той же час підготовка магістрів права із фінансового, земельного, екологічного права, теорії та історії держави і права у практиці університету та вищої правничої освіти в Україні запроваджено чи не вперше. Зараз проводиться підготовча робота щодо запровадження ще деяких необхідних спеціалізацій підготовки фахівців із нотаріального права та в подальшому енциклопедії законодавства. Зазначу, що підготовка магістрів права та спеціалістів з енциклопедії законодавства сприятиме поглибленню професійних знань фахівців, які зможуть працювати у різних структурах законодавчого органу держави, місцевих органів самоврядування, в органах виконавчої влади, зокрема, підрозділах, зайнятих підготовкою законопроектних робіт, нормативно-правових актів та управлінських рішень.

Однак у своїй практичній діяльності маємо брати до уваги, що підготовка магістрів права має низку особливостей. Адже щоб виплекати науковця, теоретика, який би глибоко розумів