Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за зна-хідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.

Право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її.

Бездоглядна домашня тварина (ст. 340 ЦК України). Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, зобов'язана негайно повідомити про це власника і повернути її. Якщо власник бездогля-дної домашньої тварини або місце його перебування невідомі, особа, яка затримала тварину, зобов'язана протягом трьох днів заявити про це міліції або органові місцевого самоврядування, який вживає заходів щодо розшуку власника.

Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, може на час розшуку власника залишити її у себе на утриманні та в користу-ванні або передати іншій особі, якщо ця особа може забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних пра-вил, або передати її міліції чи органу місцевого самоврядування.

Якщо протягом шести місяців з моменту заявлення про затри-мання робочої або великої рогатої худоби і протягом двох місяців щодо інших домашніх тварин не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, право власності на ці тварини переходить до особи, у якої вони були на утриманні та в корис-туванні.

У разі відмови особи, у якої бездоглядна домашня тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на тери-торії якої її було виявлено.

У разі повернення бездоглядної домашньої тварини власникові особа, яка затримала тварину, та особа, якій вона була передана на утримання та в користування, мають право на відшкодування ви-трат, пов'язаних з утриманням тварини, з урахуванням вигод, здобу-тих від користування нею. Ця особа також має право на винагороду.

Відповідно до ст. 343 ЦК України скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.

Особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього.

Якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві влас-ності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у яко-му скарб був прихований, набувають у рівних частках право спіль-ної часткової власності на нього.

У разі виявлення скарбу особою, яка здійснювала розкопки чи пошук цінностей без згоди на це власника майна, в якому він був прихований, право власності на скарб набуває власник цього майна.

У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.

Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від дер-жави винагороди у розмірі до 20 відсотків від його вартості на мо-мент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування.

Якщо пам'ятка історії та культури була виявлена у майні, що на-лежить іншій особі, ця особа, а також особа, яка виявила скарб, ма-ють право на винагороду у розмірі до 10 відсотків від вартості скар-бу кожна. Ці правила не поширюються на осіб, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх тру-дових (договірних) обов'язків.

До похідних способів набуття права власності належать усі дого-вори на відчуження майна: договори купівлі-продажу, поставки, дарування, міни, позики та ін.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві, пере-візникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріаль-ному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчен-ня або з моменту набрання законної сили рішенням суду про ви-знання дійсним договору, не посвідченого нотаріально.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстра-ції, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросо-вісний набувач набуває право власності на нього, якщо майно не може бути витребуване у нього, відповідно до норм ст. 388 ЦК України.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його влас-ником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через 15, а на рухоме майно — через 5 років з часу спливу позовної давності.

Крім договорів, похідним визнається і такий спосіб набуття пра-ва власності, як спадкування, незалежно від того, чи є підставою спадкування заповіт або закон.

Фізична особа може набути право власності шляхом приватиза-ції державного майна та майна, що є в комунальній власності. При-ватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Способи припинення права власності, як і підстави для його набуття, — це юридичні факти, зазначені у законі. Стаття 346 ЦК України встановлює підстави припинення права власності. До них належать:

- відчуження власником свого майна;

- відмова власника від права власності;

- припинення права власності на майно, яке за законом не може
належати цій особі;

- знищення майна;

- викуп пам'яток історії та